Євросоюз серйозно обурений - Росія діє дедалі пряміше у військовому плані, а кількість її солдатів на Сході України постійно зростає. Усі пропозиції діалогу у бік Москви у кращому випадку призводили до короткого "перепочинку" та кількох "теплих" слів від президента Володимира Путіна. При цьому часом російський наступ не припинявся навіть у ході перемовин, метою яких було розв’язання конфлікту.

Військове втручання і навіть поставки зброї до України в ЄС виключають. Лідери держав і урядів Євросоюзу мають намір і надалі посилювати санкції проти Росії. Уже сьогодні ЄС дійшов до так званого третього ступеня штрафних заходів, коли вони застосовуються не лише щодо окремих осіб та підприємств, але й щодо цілих галузей економіки. До них належать, зокрема, фінансовий сектор, оборонний комплекс та інші важливі технічні галузі. Росія, зі свого боку, відреагувала на такі дії Заходу забороною імпорту широкого кола європейських продовольчих товарів, що сильно б'є по економіці деяких країн ЄС.

Франція, можливо, ще відправить військові кораблі Росії

Європейські підприємці та профспілки до останнього часу, хоч і без великого бажання, але погоджувались на політику санкцій проти Москви. Та чим менше часу залишається до конкретного рішення щодо нових санкцій, тим більшим стає спротив.

Приміром, Франція. Наразі вона призупинила процес поставки Росії першого з двох вертольотоносців типу "Містраль", який мав бути переданий російським військово-морським силам у жовтні цього року. Водночас експорт подібного класичного військового устаткування до Росії, в принципі, заборонений ще від часу запровадження відповідних санкцій ЄС у липні поточного року. Та у відповідь на тиск керівництва Франції глави держав та урядів Євросоюзу погодились на те, аби дозволити виконання угод, які були укладені ще до прийняття відповідного рішення щодо штрафних заходів.

У цьому випадку йдеться про величезну суму - понад мільярд євро, який став би в пригоді виснаженій французькій економіці. Але це викликало протест. Деякі депутати Європарламенту навіть зробили відчайдушну пропозицію - мовляв, ЄС має викупити ці кораблі у Франції, аби запобігти потраплянню до Росії такого дієвого озброєння для нападу. Лише тепер французький уряд пішов на поступки. І висунув Росії свої умови для пізнішого постачання "Містралей": фактичне припинення вогню на сході України та укладання угоди про завершення конфлікту між Україною та Росією.

Проблема залежності від поставок газу

Спротив новим санкціям чинять сьогодні також Австрія, Чехія та Словаччина. Багато австрійських банків мають активний бізнес у Росії. Чехія переймається експортом продукції машинобудівної галузі, і наполягає на тому, що дуже важко відмежувати дозволені для експорту товари цивільного використання від тих, які можуть бути використані у військових цілях. Словаччині йдеться, приміром, про сталеву трубопрокатну продукцію, яку країна й надалі прагне продавати Москві. Крім того, словаки потерпають і від російської заборони імпорту європейських фруктів.

Водночас поляків ця заборона стосується, можливо, ще більше. Утім, вони змирились з думкою про економічні втрати. Польща належить до країн, які схильні до особливо жорсткого поводження з Росією, у тому числі тому, що поляки дуже добре пам’ятають часи радянської окупації.

І нарешті - багато країн ЄС мають особливу проблему: використання російського газу. Приміром, Фінляндія або балтійські країни залежні від блакитного палива з РФ майже на 100 відсотків та зазнають безпосередньої шкоди у тому разі, якщо Москва вирішить перекрити газову трубу.

Розуміння політики Путіна з боку лівих політичних сил

Утім, спротив новим санкціям, принаймні, в даний момент, чиниться також і всередині Європарламенту, навіть з боку його верхівки. Президент Європарламенту Мартин Шульц хоч і не виступає абсолютно проти таких штрафних заходів, проте наголошує, що "нитку діалогу" з Росією "не можна розривати - особливо в кризові часи". На його думку, наявні санкції уже болісно вдаряють по російській економіці. Але сьогодні, вважає Шульц, має йтися передусім про те, щоб "уникнути ескалації". Інший соціал-демократ - Кнут Флекенштайн - вважає, що мирному плану Володимира Путіна "треба дати шанс".

Принципово проти санкцій виступає фракція Лівих у Європарламенті. Її члени бачать в політиці Заходу чи не змову проти Путіна, а речниця фракції з питань зовнішньої політики та політики безпеки Сабіне Лезінґ вважає, що це не Росія, а НАТО та ЄС "брязкотять зброєю". А Путіна - "систематично стилізують під холоднокровного дивака, який страждає на манію величі", використовуючи таким чином "давно відомий метод маніпуляції ЗМІ".

Проблема полягає ще й у тому, що для того, аби провалити рішення про санкції, серед членів ЄС достатньо одного голосу "проти". Тобто поріг прийняття рішень є дуже високим. Однак принаймні назовні ЄС хоче продемонструвати як рішучість, так і одностайність. Тож результатом стане, скоріше за все, рішення, яке лише незначною мірою посилить санкції й таким чином не сильно вдарить по країнах ЄС. Проте такими санкціями й навряд чи вдасться сильно подіяти на Росію.