Співчувати, мовчати або зловтішатися? Масове вбивство у політехнічному коледжі в Керчі показало, як складно Україні реагувати на такі трагедії і не поспішати з висновками.
На місці подіїФото: imago/ITAR-TASS
Реклама
Наступного дня після трагедії в Керчі, жертвами якої стали, за оновленими даними, понад 20 осіб, Україна і надалі уважно стежить за подіями на півострові. Перша реакція політиків, журналістів і звичайних людей показала, як важко стримати емоції, і як легко зробити поспішні висновки. Багато хто коментував події у політехнічному коледжі за гарячими слідами, коли основною версією був ще теракт.
Лунали порівняння з Бесланом, хоча вже за кілька годин стало зрозуміло, що паралелі можна швидше проводити не з захопленням заручників у школі в Північній Осетії у 2004 році, а з трагедією в американській школі "Колумбайн" у штаті Колорадо у 1999-му. "З Керчі зробили Беслан", - написав у першому короткому коментарі журналіст кримськотатарського телеканалу ATR Осман Пашаєв. Він зазначив, що в українському Криму "тероризму не було".
Місце трагедії в КерчіФото: imago/ITAR-TASS/Y. Keizo
Російський журналіст Аркадій Бабченко, який працює на цьому ж каналі і живе в Києві, пішов іще далі і на своїй сторінці у Facebook припустив, що за інцидентом в Керчі можуть стояти російські спецслужби: "Це було неминуче. Не зможе ФСБ пройти повз Крим". "Тепер це ваша реальність. Звикайте", - написав Бабченко, звертаючись до кримчан.
Співчуваємо, але…
Повідомлення про вибухи і стрілянину у політехнічному коледжі в Керчі і спершу озвучену в Росії як офіційну версію теракту миттєво розлетілися українськими ЗМІ. За кілька годин президент Петро Порошенко і прем'єр Володимир Гройсман коротко висловили співчуття сім'ям загиблих і постраждалим, зазначивши при цьому, що йдеться про українських громадян на півострові, який Київ визнав окупованим РФ. "Чому для нас це важливо? Тому що це українські громадяни", - сказав Порошенко.
Петро ПорошенкоФото: Reuters/G. Garanich
Багато українських журналістів, блогерів та деякі політики висловили співчуття, але запідозрили російські спецслужби у провокації задля загострення протистояння з Україною або для закручування гайок на анексованому півострові. Привід для таких побоювань дало і керівництво півострова. "Спікер парламенту" Володимир Константинов е ефірі російського держтелебачення з впевненістю припустив, що в цій справі "вітер дме з України".
Загалом реакцію українських політиків на події в Керчі можна окреслити так: ми співчуваємо, це наші люди, але цього могло не бути, якби Крим не був анексований. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій, член правлячої партії "Народний фронт", відкриваючи в четвер, 18 жовтня, засідання парламенту висловив співчуття постраждалим, але додав, що "ніколи такого не було в українському Криму", і що "божевілля" "руського миру" "вдарило по безневинних дітях".
Перевірка українців на щирість
"Керч - це Україна… найщиріші співчуття родинам загиблих", - написала напередодні у Facebook депутатка Верховної Ради від "Блоку Петра Порошенка" Ірина Геращенко.
"І звичайно, є великий ризик, що окупаційний режим може використати цю страшну історію, яку, ймовірно, сам і спровокував, для розгортання справжнього терору на окупованому півострові", - написала Геращенко.
За її словами, у неї "серце болить від того, на що перетворюється колись туристичний Крим". При цьому Геращенко пов'язала нинішню трагедію в Керчі з нещодавньою екологічною катастрофою в Армянську на півночі Криму, коли через шкідливі викиди на сусідньому заводі "Титан" з міста довелося вивозити дітей.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін, сам виходець з Росії, висловився про події в Керчі у мікроблозі Twitter: "Найбільше не хочу, щоб українську реакцію на трагедію в Керчі називали цинічною. Співчуваємо сім'ям загиблих. Але чесним і легітимним є питання: чи було б можливим таке жахіття без атмосфери, яка панує в Росії, і яку вона принесла на мирний півострів? " Клімкін закінчив свій запис хештегом #CrimeaIsBleeding (Крим стікає кров'ю).
До речі, про хештеги. Як написала у Facebook учасниця правозахисного громадського об'єднання Євромайдан SOS Олександра Матвійчук, зараз Україна "проходить тест на щирість гасла #CrimeaIsUkraine (Крим - це Україна)". Вона зазначила, що в Керчі загинули українські "громадяни, які проживають на тимчасово окупованій українській території". Акцент у публікаціях ЗМІ та висловлюваннях на цю тему має бути саме на цьому, закликала Матвійчук.
Пропозиція оголосити жалобу в Україні
"Україна та її керівництво витримали загалом правильну лінію і стиль", - підбиває попередній підсумок у київському онлайн-ресурсі "Лівий берег" оглядач Костянтин Вєтров. На його думку, тих, хто зловтішається, в Україні - меншість. "Єдине, що можна було ще зробити, - це оголосити загальнонаціональну жалобу на всій території України, - пише Вєтров. - У Росії, зауважимо, цього не зробили, і це теж симптоматично для цього режиму". Триденна жалоба за загиблими в Керчі оголошена лише в Криму, але не на всій території РФ.
З пропозицією оголосити жалобу в Україні у четвер виступив один з лідерів "Опозиційного блоку", до якого входять члени колишньої правлячої при президенті Вікторі Януковичі "Партії регіонів", Олександр Вілкул. Він вніс до парламенту відповідну постанову. Проте шансів бути ухваленою у неї, на думку оглядачів, мало.
Вибух у Керчі: що відомо про трагедію в коледжі (17.10.2018)
00:52
This browser does not support the video element.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.
