"Ви цілих 80 хвилин розмовляєте телефоном з російським президентом, а завтра приїжджає до Німеччини, до Берліна голова українського парламенту, ви ж до цієї хвилини відмовляєте йому у зустрічі для бесіди". З таким докором лідер німецької консервативної опозиції Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) звернувся під час дебатів у Бундестазі 1 червня до канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) - за день до приїзду Руслана Стефанчука до Берліна.

На той момент зустріч спікера Верховної Ради України з главою уряду Німеччини і справді не була запланована. Інформація про неї з'явилася лише через добу, увечері, 2 червня. До того ж, призначена вона була на 8 ранку цієї п'ятниці, яка вже давно була розписана за хвилинами у відомстві федерального канцлера.

Що заважає канцлеру з'їздити до Києва

На урядовій пресконференції цього ж дня, що відбулася вже після зустрічі Стефанчука та Шольца, представник канцлера вдав, що нічого незвичайного не сталося. І це зовсім не опозиція, як припустив кореспондент DW, змусила главу уряду ФРН таки прийняти спікера Верховної ради. Річ, мовляв, у тому, що тієї середи процес узгодження точного часу зустрічі ще тривав.

Як би там не було, майже спонтанну ранкову бесіду Стефанчука з канцлером ФРН можна вважати успіхом української дипломатії і, можливо, посла Андрія Мельника, який давно критикує Шольца за недостатні, з його точки зору, підтримку та увагу до України, а також - за відмову канцлера з'їздити до Києва на переговори із Володимиром Зеленським.

Певна натягнутість у двосторонніх політичних відносинах виникла в середині квітня після того, як українці дали зрозуміти федеральному президенту ФРН Франку-Вальтеру Штайнмайєру (Frank-Walter Steinmeier), що його приїзд до Києва разом із лідерами Польщі та країн Балтії був би недоречним. У Берліні це сприйняли як афронт, як неповагу до глави німецької держави, а Шольц прямо заявив, що у такій ситуації не бачить для себе можливості їхати до Києва.

Стефанчук запросив Шольца виступити у Верховній Раді

На початку травня Штайнмайєр та Зеленський поговорили телефоном, прояснили питання, після чого інцидент вважається вичерпаним. Шольц, однак, як і раніше, ухиляється від візиту в Україну, тепер, щоправда, з інших причин: "Я не буду вставати в чергу до групи людей, які їздять туди й відразу ж назад із зупинкою на фото. Якщо вже (їхати до Києва - Ред.), то мова завжди повинна йти про конкретні речі".

На зустрічі цієї п'ятниці Руслан Стефанчук знову запросив Олафа Шольца до Києва - зокрема, для того, щоб виступити у Верховній Раді. "Він мені подякував і тепер залишається сподіватися, що він запрошення прийме", - цитує спікера агентство dpa.

Тож, чи тепер поїде Шольц до Києва, запитали журналісти його офіційного представника? "Розмова була дуже приємною, Стефанчук висловив задоволення тим, що канцлер у своїй урядовій заяві оголосив про майбутні подальші постачання Україні важких озброєнь, - розповів Вольфґанґ Бюхнер (Wolfgang Büchner). - Що ж до запрошення, то канцлер доброзичливо прийняв його до відома". Про конкретно заплановані візити глави уряду ФРН його відомство інформує лише тоді, коли вони вже узгоджені і відома точна дата.

Тим часом у Києві вже побували німецькі міністри закордонних справ, охорони довкілля та ядерної безпеки, а також голова Бундестагу Бербель Бас (Bärbel Bas).

Депутати Бундестагу підтримують курс Києва на вступ до ЄС

Ще однією темою переговорів Стефанчука із Шольцом було прохання України надати їй статус кандидата у члени Європейського Союзу. Конкретної відповіді, чи офіційний Берлін підтримує таке прохання чи ні, ні спікер Верховної Ради, ні журналісти на урядовій пресконференції не отримали. Бюхнер тільки нагадав слова канцлера про те, що ЄС має дуже чіткі принципи та критерії членства в Союзі, важливі для забезпечення його згуртованості - економічні, правові, політичні…

Більший успіх мав Руслан Стефанчук у Бундестазі, з депутатами якого він зустрічався у четвер у рамках розширеного спільного засідання зовнішньополітичного комітету та у справах Європи. Його заява про те, що Україна не бажає опинитися зрештою "колонією чи буферною зоною Росії", не претендує на прискорену процедуру приєднання до Євросоюзу та готова повністю виконати Копенгагенські критерії вступу до ЄС німецькі парламентарі зустріли бурхливими оплесками.

Представники всіх фракцій, за винятком правих популістів з Альтернативи для Німеччини (АдН) однозначно висловилися за надання на саміті ЄС наприкінці червня Україні кандидатського статусу. Голова комітету Бундестагу у справах Європи Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) із фракції Зелених назвав такий статус важливим сигналом Росії, який свідчить про те, "що ми готові захищати наші цінності". А Міхаель Лінк (Michael Link) із ВДП застеріг, що відмову Україні в такому статусі президент Росії Володимир Путін розцінив би як свою перемогу.

Читайте також: Захист від Росії: яку нову зброю отримає Україна

На користь кандидатського статусу Україні висловилися також представники консервативної та лівої опозиції. І лише депутат єврокритичної АдН Гаральд Веєль (Harald Weyel) застеріг Стефанчука від, як він висловився, замовлення квитка на "Титанік".

У Бундестазі наразі ведуться міжфракційні консультації щодо вироблення проєкту резолюції з вимогою підтримати заявку України на кандидатський статус. Вплив німецьких парламентаріїв не слід недооцінювати: їхня спільна резолюція наприкінці квітня стала однією з суттєвих причин, які спонукали уряд Німеччини розпочати постачання Україні й важких озброєнь.

Розмова з президентом ФРН "віч-на-віч"

У п'ятницю вдень перед від'їздом Стефанчука додому його прийняв у своїй берлінській резиденції федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмайєр. Це була перша зустріч глави німецької держави з високопоставленим українським політиком після квітневого "непорозуміння".

Читатйте також: Підтримка України у війні з Росією: який план у Німеччини?

Зустріч у палаці Бельвю була камерною, без преси та заяв для друку. На офіційному сайті президента Німеччини після її закінчення було розміщено лише одну фотографію, зроблену під час бесіди Штайнмайєра та Стефанчука. І жодних пресрелізів. А на запитання кореспондента DW, про що, власне, йшлося, представник німецького президента відповідати відмовився: "Розмова була віч-на-віч".

Сам Стефанчук, однак, перед візитом до Штайнмаєра говорив, що розраховує на його допомогу у прагненні України приєднатися до ЄС. "Я сподіваюся, що президент Штайнмайєр керуватиметься великою місією повернути Україну в європейську сім'ю народів, - наводить dpa слова спікера Верховної Ради. - Він має стати одним із тих, хто відчинить Україні двері".