Німецька окупація Харкова тривала з жовтня 1941-го по серпень 1943 року. Які злочини проти мирного населення скоїли німецькі солдати і офіцери? Цю тему досліджують діти з двох міст-побратимів - Харкова і Нюрнберга. 10 учнів гімназії імені Зігмунда Шуккерта і 10 харківських школярів з гімназії номер 23 з поглибленим вивченням німецької мови.

Нацистським звірствам під час Другої світової у німецьких школах приділяють чималу увагу, розповідає DW 15-ти річний Ілля Мазур, який народився в Молдові і з трьох років мешкає в Німеччині. Утім, Ілля хоче більше побачити на власні очі і поспілкуватися про це з українськими однолітками. "Я хочу відвідати пам’ятні місця, де від рук нацистів загинули люди, подивитися архівні фотографії. Мені дуже цікаво, що думають про цю війну тут", - каже Ілля. Харківська школярка Карина Рибалко, як і Ілля, хоче дізнатися більше, ніж пропонують шкільні підручники. "Цікаво не читати статистику, а дізнатися про подробиці, про реальні історії людей",- каже Карина DW і додає, що сама особисто підготувала записи спогадів своїх рідних, які пережили окупацію.

Тривалий процес осмислення минулого

Усвідомити і прийняти те, що мільйони німців були учасниками "великих планів націонал-соціалістів щодо зачистки територій республік СРСР від людей задля майбутнього використання природних ресурсів", розповів дітям історик з Мюнхена доктор Матіас Вайсс, німцям було непросто. Але в сучасній Німеччині отримати об’єктивну інформацію про реальні масштаби злочинів нацистів набагато легше, ніж до падіння Берлінського муру. Як приклад історик навів те, що тема Голокосту набула широкого розголосу тільки на початку 80-х років минулого сторіччя.

Ще одним "переворотом свідомості" для німців стало розвінчання міфу про "чистий Вермахт". "Багато років в Німеччині було зручно казати, що до масових злочинів проти людства причетні тільки кілька тисяч есесівців. Мовляв, офіцери і солдати Вермахту займалися військовими діями. Чому так? Тому що майже 18 мільйонів солдатів і офіцерів армії Вермахта - це чоловіки з кожної німецької родини", - наголошує Вайсс.

Різні обличчя солдатів

Наскільки "непричетною" до звірячих вбивств мирного населення був Вермахт, додає викладач історії харківського університету імені Каразіна Роман Любарський, яскраво свідчать архівні документи і спогади свідків фашистської окупації Харкова. "Вони теж і грабували в різній формі населення, і розстрілювали будь-кого, кого вважали партизаном, і страчували, вішали випадкових перехожих, яких спіймали аби показати всьому місту, що за кожного вбитого німця буде вбито від 50 до 100 харків’ян і таке інше", - зазначає Любарський.

Проте, обидва історики акцентують увагу дітей на тому, що своє ставлення до подій 70-річної давнини слід формувати, враховуючи хоча і поодинокі, але реальні історії про німецьких військових, які переховували євреїв, допомагали голодуючим українцям з харчами або намагалися не виконувати накази генералів про масові вбивства мирного населення.

Спілкування зі свідками

Харківські і нюрнберзькі школярі впродовж тижня будуть збирати на вулицях міста, під час зустрічі з ветеранами війни інтерв’ю з розповідями про події Другої світової війни. Усе це вони оприлюднять в своєму блозі і в майбутній брошурі. В нюрнберзькій гімназії імені Зігмунда Шуккерта після канікул вийде 15-ти хвилинний репортаж на шкільному радіо з враженнями усіх учасників. Наступного літа розпочнеться другий етап міжнародного семінару "Нюрнберзькі і харківські учні йдуть слідами минулого". Харківські діти поїдуть вже до німецького міста-побратима - досліджувати, як партія Гітлера змінила долю багатьох німців і що пережив Нюрнберг з приходом американських військ. Цей дитячий освітянський проект з прав людини проходить за підтримкою муніципалітету Нюрнберга, мерії Харкова, "Дома Нюрнберга" у Харкові, а також "Товариства побратимства Нюрнберг-Харків".