Стартували нові переговори щодо возз'єднання Кіпру
Стас Соколов
9 січня 2017 р.
Лідери обох частин роз'єднаного острова мають "небачену" волю до цього, переконаний спецрадник ООН з питань Кіпру Еспен Барт Ейде.
Реклама
Керівники обох частин роз'єднаного Кіпру у понеділок, 9 січня, почали новий раунд переговорів щодо можливого возз'єднання острівної держави. У історичних перемовинах, що відбуваються в Женеві у Швейцарії, беруть участь кіпрський президент Нікос Анастасіадіс та керівник невизнаної Турецької Республіки Північного Кіпру Мустафа Акинджи за посередництва спецрадника Організації Об'єднаних Націй (ООН) з питань Кіпру Еспена Барта Ейде.
Останній висловив оптимізм щодо переговорів. За його словами, Анастасіадіс та Акинджи показали волю та лідерські якості, "яких уже давно не було видно", цитує представника ООН інформагентство dpa. Станом на понеділок невідомо, чи візьмуть участь у перемовинах президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, прем'єрка Великобританії Тереза Мей та її грецький колега Алексіс Ципрас.
На переговорах грецько-кіпрська сторона пропонує зняти з Греції, Великобританії та Туреччини статус держав-гарантів, який вони отримали після набуття Кіпром незалежності у 1960 році. Також ідеться про виведення 35 тисяч турецьких військових з північної частини острова, введених туди після вторгнення Туреччини на острів через путч у 1974 році. Обидві пропозиції, однак, відхиляють турки-кіпріоти.
На думку оглядачів, компроміс може бути досягнутий, якщо турецький військовий контингент на певний час скоротять до кількох тисяч, а безпеку турків-кіпріотів гарантуватиме Туреччина - однак уже не у статусі гаранта для всього острова. Греко-кіпрська сторона налаштована прийняти пропозицію ротації президента від обох національних груп. Також оглядачі заявляють, що обидві сторони погоджуються на створення на Кіпрі єдиної федеративної держави.
Якщо переговори, ініційовані у 2015 році, завершаться успіхом, результат мають на голосуванні підтвердити як греки, так і турки-кіпріоти.
Від Кашміру до Донбасу: світ заморожених конфліктів
Заморожені конфлікти у світі мають такий же дестабілізуючий характер, як і активні війни. Основні з них у фотодобірці DW.
Фото: Getty Images/AFP/D. Mihailescu
Східна Україна та Крим
У 2014 році Росія анексувала український Крим та почала надавати підтримку сепаратистам на сході України. Конфлікт в Україні швидко набув ознак міжнародного та спричинив новий виток протистояння між Росією та Заходом. Деякі аналітики вважають, що цей конфлікт уже набув ознак замороженого.
Фото: picture-alliance/abaca/Y. Rafael
Корейський півострів
Північна та Південна Кореї формально досі перебувають у стані війни, оскільки мирний договір після фактичного завершення Корейської війни у 1953 році так і не був підписаний. Демілітаризована зона - це смуга завширшки 2 кілометри з кожного боку, що розділяє дві країни. Лінія кордону є однією з найбільш напружених та найбільш мілітаризованих ділянок у світі.
Фото: Getty Images/AFP/J. Martin
Південна Осетія та Абхазія
Південна Осетія та Абхазія самостійно проголосили незалежність від Грузії після розпаду СРСР, що спричинило збройні сутички. Конфлікт спалахнув з новою силою у 2008 році, коли за втручання Росії грузинські збройні сили було витіснено за межі обох республік. Самопроголошені республіки підтримує та визнає РФ, а також Венесуела, Нікарагуа, Вануату та Науру. Інші вважають їх частиною Грузії.
Фото: Getty Images/AFP/K. Basayev
Кіпр
У 1974 році Туреччина вторглася на Кіпр у відповідь на спробу перевороту задля об’єднання острову із Грецією. Острів розділився на самопроголошену Турецьку Республіку Північного Кіпру та визнану у світі Республіку Кіпр на півдні країни, де проживають етнічні греки. Лідери двох територій проводять складні переговори щодо возз’єднання і висловили сподівання на вирішення конфлікту цього року.
Фото: Getty Images/AFP/J. Ammar
Нагірний Карабах
Суперечка за Нагірний Карабах між Азербайджаном та Вірменією вилилася у масштабний військовий конфлікт, що тривав з 1992 по 1994 рік, після чого Азербайджан втратив контроль над цією територією. Формально цей регіон, де мешкають переважно вірмени, досі належить Азербайджану, але фактично перебуває під контролем вірменських військових. Періодично конфлікт загострюється, востаннє - у квітні 2016-го.
Фото: Getty Images/AFP/V. Baghdasaryan
Західна Сахара
Місцевий фронт Полісаріо бореться за незалежність регіону з 1973 року - спочатку з Іспанією, а після того, як вона відмовилась від своєї колонії у 1975-му, з Марокко, якому відійшла Західна Сахара. У 1991 році за посередництва ООН в регіоні встановлено перемир’я, але обіцяний угодами референдум про незалежність досі не відбувся, і фронт Полісаріо періодично погрожує відновити бойові дії.
Фото: Getty Images/AFP/F. Batiche
Кашмір
Суперечка за Кашмір триває з 1947 року, коли утворилися незалежні Індія та Пакистан. Після двох воєн між країнами, з кінця 1980-х років на індійських територіях, де мешкають переважно мусульмани, активізувалися сепаратистські терористичні угруповання. Індія звинувачує Пакистан у наданні зброї повстанцям. Емоційна суперечка є небезпечною, зважаючи на те, що обидві країни мають ядерну зброю.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Khan
Придністров'я
Придністров'я - проросійська самопроголошена республіка на території Молдови. Частина території поблизу кордону з Україною відділилася від Молдови під кінець існування СРСР. Територіальна суперечка вилилася у військовий конфлікт у 1992-му, що завершився після втручання РФ. Аналітики вважають Придністров’я потенційною гарячою точкою, яку Росія використовує для утримання Молдови від зближення з ЄС.