21 жовтня з космодрома Куру у Французькій Гвіані було запущено ракету-носій "Союз-СТ-Б", яка має вивести на орбіту два супутники для європейської навігаційної системи "Галілео". Дорогий та суперечливий проект Європейського Союзу повинен скласти конкуренцію американській службі GPS (Global Positioning System), він має перевершити її за точністю роботи. Однак вартість проекту поступово зростає - замість початкових 3,4 мільярда євро наразі кошторис становить 4,8 мільярда. Це дані станом на літо 2011 року - не виключена подальша корекція в бік зростання. Спочатку планувалося, що "Галілео" розпочне свою роботу в 2008 році, однак графік багаторазово перекроювали. Наразі вже орієнтовною датою початку його роботи є 2014-й рік.

Для чого потрібна європейська служба?

Служба GPS працює багато років. Для чого потрібно було створювати європейський аналог? Як пояснює Єврокомісія, "Галілео" забезпечить незалежність Європи в секторі, який став "критичним" для економіки та громадян. Система Сполучених Штатів, попри можливості її цивільного використання, контролюється військовими, те саме стосується й російського проекту "Глонасс". У разі збройних конфліктів GPS буде доступним лише для військових.

Крім того, як обіцяє ЄС, "Галілео" є прогресивнішим, ефективнішим та надійнішим за американського сородича". Галузей вжитку супутниково-навігаційної системи багато: поліція могла б користуватись нею для затримання злочинців, фермери - для правильного розподілу добрив на полі, будівельні інженери - для виміру параметрів конструкцій тощо.

Як функціонує техніка?

Ядром системи є супутники, які обертаються на разних орбітах на висоті понад 23 тисячі кілометрів та надсилають на Землю свої координати, а також час. Приймач, в ролі якого може бути, скажімо, навігаційний прилад, обраховує, як довго доходили сигнали і визначає своє місце розташування.

Чим більше супутників у зоні досяжності, тим точнішим є пеленгація. Про точніше визначення часу має подбати атомний годинник.

Співпраця з росіянами

Уперше з європейського космодрому Куру планують запустити російську ракету. Причини - не лише технічного характеру - ветеран серед ракет-носіїв "Союз" має зекономити кошти, виділені Єврокомісією на проект "Галілео". Ця ракета пройшла випробування часом. Проходячи постійну модернізацію, вона десятки років була найнадійнішим засобом доставки вантажів у космос. Після того, як американські "Шатли" завершили термін служби, вона стала справжньою опорою у забезпеченні роботи Міжнародної космічної станції.

За допомогою "Союзу", на додачу до "Аріани", Євросоюз хоче протидіяти дедалі сильнішому демпінгу в транспортуванні супутників на орбіту з нових індустріальних країн та приватного сектору. Півстоліття після першого польоту людини в космос світ космонавтики вже не той, що був раніше. Поруч з китайцями та індійцями дедалі упевненіше виходить на ринок нова генерація приватних фірм. За рахунок надзвичайно дешевих пропозицій вони намагаються витіснити з бізнесу лідера європейського ринку Arianespace.

Менші гроші без великих зусиль

Як сподіваються в Єврокомісії, перевірена часом ракетна техніка "Союз" буде стримувати конкуренцію та доповнить "Аріану" в сегменті середньої корисної ваги. Наразі Arianespace зробила у Самарі замовлення на 14 ракет "Союз" - всі вони, за даними підприємства, вже заброньовані.

Пуски "Союзів" з нового стартового майданчика космодрому Куру дозволять суттєво збільшити корисну вагу російської ракети без великих технічних змін. Адже близькість екватора, на відміну від Казахстану, де розташований російський космодром "Байконур", має одну вирішальну перевагу. Потрібна менша відстань для того, щоб вивести супутник на геостаціонарну орбіту. Це означає, що менше грошей іде на пальне і, отже, більшою є корисна вага, яку доставляють на орбіту за гроші. Дрібниця, але і це теж врахували: страхові премії, які доводиться сплачувати, є з огляду на таку техніку з досвідом значно нижчими.

Захар Бутирський / dpa / rtr
Редактор: Володимир Медяний