Один раз неправильно припаркувався й німецька поліція вже може отримати номер мобільного телефону й банківські дані порушника. Або інший сценарій: в одному з інтернет-форумів розкритикував німецькі спецслужби й ті вже контролюють твою електронну пошту й прослуховують телефонні розмови. Перед небезпекою подібного розвитку застерігають критики нового телекомунікаційного закону, який першого липня набув чинності в Німеччині.

Таке нововведення регулює доступ правоохоронців і спецслужб до особистих даних користувачів інтернету й телефонних абонентів. Ідеться про прізвище, адресу, дату народження, номер банківського рахунку, а також паролі, PIN- та PUK-коди. Такий собі "цифровий відбиток пальців" кожного, хто користується інтернетом. Новий закон надає право спецслужбам і поліції вимагати ці дані не лише у випадку кримінального злочину, але й у разі порушення громадського порядку.

Саме цей момент, коли теоретично дозволяється "просвічування" громадян навіть у випадку простих порушень, і критикують правозахисники.

Правозахисники занепокоєні

Голова Німецької поліцейської профспілки Райнер Вендт не погоджується з такими побоюваннями. "Цей інструмент не використовуватиметься для пошуку тих, хто припаркувався в забороненому місці, аби пішоходів, які перетнули вулицю на червоне світло. Новий закон застосовуватимуть лише тоді, коли порушення матиме тяжкі наслідки", - запевнив Вендт у розмові з DW.

До критиків нового закону належать уповноважений уряду Німеччини з питань захисту даних Петер Шаар, Німецька спілка журналістів, а також політична партія "Союз 90/Зелені", Ліва партія та Партія піратів. Так, керуюча справами Партії піратів Катарина Нокун вимагає встановити значно вищий бар'єр, після якого дозволялося б отримувати особисті дані користувачів інтернету. "У часи, коли через мережу відбувається вже й велика частина політичного спілкування, такий закон є однозначним замахом на основоположні права люди", - зауважила вона, відповідаючи на запитання DW.

Нокун критикує, що новий закон надає слідчим право не лише вести розслідування за конкретним злочином, а буквально встановлювати стеження. Вона не виключає, що інформація, яка дозволяє зазирнути в приватне життя, щедро збиратиметься навіть про тих, хто вчинив лише просте правопорушення. На думку політика, паролі взагалі не можна видавати, оскільки небезпека зловживання є занадто великою.

Судді мусять давати своє добро

Хоча отримати право на інформацію про пароль і PIN-коди не так вже й просто й за новим законом. Для цього потрібно мати ще згоду судді. Критики, однак, зауважують, що судді в подібних випадках, як правило, надають дозвіл, не вдаючись до ретельної перевірки. Це підтверджують і результати дослідження, проведеного Інститутом імені Макса Планка. "Відмови практично ніколи немає", - наголошують експерти.

Новий закон передбачає, що особи, про яких збирались дані, отримують відповідну інформацію лише заднім числом. Раніше такого не було. Голова Німецької поліцейської профспілки Райнер Вендт на це каже: "Кожен, чиї дані збиратимуться, може бути впевненим, що його проінформують про це в межах, визначених законодавством".

Щоправда самі телекомунікаційні компанії не мають права повідомляти своїм клієнтам про те, що їхніми даними цікавляться. Цей момент критикує Катарина Нокун: "На операторів наділи своєрідний намордник". Виходить, що ніхто не знатиме, стежать за ним чи ні, звертає увагу представниця Партії піратів. Отже, робить висновки Нокун, людина не знатиме, чи слід їй рахуватися з якимось негативними наслідками, якщо вона в інтернет-форумі критично висловиться про уряд. Саме це й робить закон небезпечним для суспільства, вважає вона, оскільки він може вплинути на демократію.

Останнє слово за Конституційним судом

В німецькому уряді подібну критику відкидають. Міністр внутрішніх справ Німеччини Ганс-Петер Фридрих вказав на важливість нового закону, коли, наприклад, ідеться про пошук тих, хто пропав безвісті, оскільки місце перебування людини в такому разі можна визначити через її мобільний телефон.

Чи довго новий закон протримається в силі сказати важко. Його критики збираються подати скаргу до Федерального конституційного суду Німеччини.