Попри звільнення чинного міністра оборони України Степана Полторака з лав Збройних сил 13 жовтня, він залишатиметься на своїй посаді в оборонному відомстві, але вже у статусі цивільної особи. Для багатьох це звільнення стало несподіванкою. Та приймаючи рапорт ще чинного на той момент генерала Полторака, український президент Петро Порошенко окремо пояснив, що йдеться не про покарання чи свідчення недоліків у роботі міністра, а про вимогу нового закону про національну безпеку. Згідно із ним, з 1 січня військовослужбовці не мають права обіймати найвищі посади у міністерстві оборони.

Уперше вимога щодо цивільного статусу міністра оборони з'явилася в Стратегічному оборонному бюлетені, ухваленому Радою національної безпеки і оборони (РНБО) України ще у травні 2016 року. Метою документа було реформування міністерства у відповідності до стандартів НАТО і посилення демократичного громадянського контролю у сфері оборони. Тоді і сам  очільник оборонного відомства Степан Полторак запевняв, що він та його заступники мають бути цивільними особами.

Про цю обіцянку Києву періодично нагадували і західні партнери. Зокрема, представник НАТО в Україні зробив у грудні 2017 року заяву, у якій зазначив, що цивільного міністра необхідно призначити ще у 2018 році. А вже 21 червня поточного року вимогу щодо обов'язкового цивільного статусу голови було закріплено в ухваленому Верховною Радою законі про національну безпеку. Тепер Київ офіційно взяв на себе зобов'язання з 1 січня отримати міністра оборони та його заступників, що не були б військовими. Щоправда виконавчий директор Фонду "Вільна Україна" Віктор Плахута ще у червні попереджав у своєму коментарі для DW - наявне у законі формулювання дозволяє військовому, що покинув службу, вже наступного дня бути призначеним цивільним міністром.

Формальні та моральні аспекти

Цей прогноз справдився майже повністю, крім того, що президент Петро Порошенко навіть не призначав Полоторака повторно. Після звільнення з лав Збройних сил Полторак просто продовжить очолювати відомство, але вже у статусі цивільної особи. Порошенко додав, що новий закон про національну безпеку є узгодженим із партнерами по НАТО, і така процедура була ним передбаченою. "Отже моє рішення цілком і повністю відповідає букві і духу закону", - додав президент України. 

Формально таке рішення справді не суперечить чинним нормам українського законодавства, зазначає заступник директора київського Інституту світової політики Микола Бєлєсков. "Сам закон (про нацбезпеку, - Ред.) не деталізує процедуру, якщо міністр до цього обіймав військову посаду, і ця юридична прогалина дозволяє різні трактування та не дає можливості прямо називати дії адміністрації президента незаконними", - пояснює експерт. Однак, на його думку, такий підхід може кинути тінь на бажання України реально, а не формально дотримуватись норм закону про національну безпеку.

За словами керівника київського Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, більш прийнятною була б ситуація, коли б міністр оборони був перепризначений Верховною Радою за поданням президента. Це відповідало б самій логіці закону про національну безпеку, що мав на меті посилити роль парламенту в цивільному і демократичному контролі військової сфери, каже Мусієнко.

Непріоритетна проблема

Головний експерт групи національної безпеки й оборони "Реанімаційного пакету реформ" Денис Васильєв розповідає, що норма про цивільний статус очільника оборонного відомства розроблялася разом із західними партнерами Києва та є типовою для країн-членів НАТО. За його словами, такий підхід є наріжним каменем структури сектору оборони та безпеки на Заході, адже повноваження, якими наділені армія та спецслужби, є вкрай великими та потребують контролю з боку громадянського суспільства. Це дозволяє запобігати як загрозі політичного впливу з боку військових та спецслужб, так і можливим корупційним та іншим зловживанням. "І хоча зобов'язання України перед Заходом у цій сфері не закріплені юридично, Київ сам оформив цю вимогу у власному законодавстві, аби продемонструвати щирість своїх євроатлантичних прагнень", - зазначає Васильєв. 

Щоправда, Бєлєсков вважає, що цей крок української влади навряд чи стане приводом для жорсткої критики з боку західних партнерів. За його словами, зараз набагато більше уваги на Заході приділяють іншим положенням закону про національну безпеку, які стосуються реформування СБУ та сфери оборонних закупівель. Він пояснює, що проблеми із ухваленням нового закону про Службу безпеки України та створенням нового парламентського комітету для контролю за спецслужбами разом зі зволіканням у проведенні антикорупційних заходів щодо оборонних закупівель можуть призвести до посилення тиску на українську владу. "Тому такий механізм подовження повноважень Полторака може викликати незадоволення, але в НАТО, США і ЄС зараз немає можливості на цьому реально концентруватися", - зазначає оглядач.