1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Столтенберг: Порошенка запросять на саміт НАТО у липні

Юрій Шейко
7 червня 2018 р.

НАТО має намір запросити Петра Порошенка взяти участь у саміті Альянсу, заявив Єнс Столтенберг. Водночас поки невідомо, у якому форматі президент України братиме в ньому участь.

Саміт НАТО в липні пройде у новій штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі
Саміт НАТО в липні пройде у новій штаб-квартирі Альянсу в БрюсселіФото: picture-alliance/dpa/D. Waem

Північноатлантичний альянс запросить президента України Петра Порошенка на саміт, який має відбутися 11-12 липня у Брюсселі. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час засідання міністрів оборони країн альянсу у четвер, 7 червня, передає кореспондент DW. "Ми ще поки не вирішили щодо конкретного формату, конкретних типів зустрічей, але його запросять", - заявив Столтенберг під час першої зустрічі міністрів у новій штаб-квартирі НАТО у Брюсселі.

Звичним форматом участі для Порошенка було би засідання комісії Україна-НАТО (КУН). Однак з осені минулого року Угорщина блокує такі засідання на рівні політиків. Зокрема, під час нинішнього засідання не відбулося засідання комісії за участі міністра оборони України Степана Полторака, який перебуває у Брюсселі.

Як повідомляла DW, у квітні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт може заблокувати навіть засідання комісії Україна-НАТО за участі президента України під час саміту. "Чи буде зустріч КУН на саміті, залежить лише від України. Якщо український уряд відновить угорцям їхні порушені права, ми згодні з Комісією Україна-НАТО", - сказав тоді міністр.

Можливі формати зустрічі

Тому тепер у НАТО розмірковують над можливим альтернативним форматом. За словами Столтенберга, одним з варіантів може бути зустріч лідерів тих країн, які беруть участь у місії "Рішуча підтримка" з тренування сил безпеки в Афганістані, в якій Україна також бере участь.

Причиною конфлікту Будапешта та Києва стало ухвалення Верховною Радою у вересні 2017-го закону про освіту. Він, зокрема, визначає мовою освітнього процесу українську й гарантує представникам національних меншин право здобувати своєю мовою лише дошкільну та початкову освіту. Натомість Будапешт наголошує, що ті права, якими вже користуються національні меншини, не можна звужувати. Угорська влада вимагає юридичних гарантій цього та врахування на законодавчому рівні рекомендацій Венеціанської комісії, яка здійснила експертизу спірної норми.

Україна - старий-новий "аспірант НАТО" (12.03.2018)

00:57

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW