Коли у залізничників увірвався терпець, вони припинили рух приміських електричок та автобусів на всій території країни на дві години. Приводом акцій протесту було те, що пасажири все частіше ображають контролерів. А останні змушені це терпіти. Останньою краплею ж став інцидент у приміській електричці, коли група молодиків неввічливо повелася із жінкою, яка перевіряла квитки. От тоді працівники громадського транспорту і влаштували акцію протесту. Розповідає учасник демонстрації Крістіан Шільц.

“Ми отримали стовідсоткову підтримку наших колег. З одного боку нам вдалося звернути увагу уряду на те, що відбувається. З іншого боку ми хотіли б загалу щодо проблем з агресію, з якими ми стикаємося.”

Ні, страйкуючи не вимагали від мешканців Люксембурга попрямувати на курси куртуазності, щоб навчитися більш люб’язно поводження із залізничниками. Або ж проводити місячники ввічливості. Вимоги було спрямовано до керівництва країни. Полягали вони в наступному. Працівники громадського транспорту повідомили, що вважають за необхідне негайно збільшити кількість персоналу. Мовляв тоді, пасажири тричі подумають перед тим, як відповідати контролерам лайкою.

Однак, ця пропозиція не знайшла відгуку у серцях можновладців.Ймовірно останні зважили на те, що у країні не спостерігається перевантаження пасажиро потоку. Адже у Люксембурзі, де за статистикою кожна родина має подва автомобілі, приміські потяги та автобуси дуже часто їздять пустими. Втім, певного прогресу у переговорах між страйкуючими та чиновниками, досягти вдалося.

“Ми не тріумфуємо, але ми повели конструктивну зустріч із міністром транспорту Люс”єном Люксом. Йшлося по-перше про закон, стосовно заходів проти агресії у громадському транспорті. Напевно не каральні акції, а превентивні.”

Залізничники все ж таки вважають переговори із міністром транспорту успішними. Адже з наступного тижня контролерам дозволять вимагати у пасажирів-хамів посвідчення особи, щоб занотувати прізвища. А ще контролери зможуть висаджувати бешкетників з потягів та автобусів, що раніше було заборонено. Якщо ж не допоможе – знову вдаватимуться до страйку, як засобу боротьби із хамством.

Тетяна Карпенко