1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Стріт-арт: за законами вулиці в музеї

Рубен Калус, Арон Скіба25 листопада 2015 р.

Чи можливо виставити графіті в музеї? Так - у Бонні це не тільки зробили, а й дозволили малювати на стінах як знаним стріт-артівцям, так і відвідувачам експозиції.

Митці створюють свої роботи в ході виставки
Митці створюють свої роботи в ході виставкиФото: DW/R. Kalus

Чи залишається мистецтво графіті автентичним, якщо його виставляють у музеї? Чи класична музейна презентація нівелює шарм вулиці? Відповісти на ці запитання можуть відвідувачі виставки BundeskunstHALL OF FAME, що з 20 до 29 листопада проходить у Федеральному виставковому залі (Bundeskunsthalle) в Бонні. Їм запропонована дуже яскрава і вкрай різнобічна програма.

Закон вулиці у музеї

Виставка розділена на дві зони. У виставковому шоу румі роботи стріт-арту представлені, скоріше, в класичній музейній формі: фотографіями графіті, трафаретним друком, картинними полотнами, відеоінсталяціями тощо.

У другій частині виставки - Hall Of Fame - стріт-арт виставлений прямо на бетонних станах. Тут правила вулиці перенесені в музей. Hall Of Fame ("Зал слави") - так графіті-художники називають спеціальні місця, де легально дозволено розмальовувати стіни. Таким чином, найкращі роботи залишаються там надовго, а менш цінні - знову замальовуються. Визначальними є повага й визнання.

У першому залі - більш традиційні для музею експонатиФото: DW/R. Kalus

І цей же саме принцип діє на виставці BundeskunstHALL OF FAME. Стіни зали піддаються постійним змінам - зникають старі зображення, з'являються нові. Тож жодні відвідини виставки не схожі на інші. До того ж відвідувачі можуть і самі взяти в руки балончик та "відвести душу" на стінах.

Виганяти "погану карму"

Особливістю виставки, серед іншого, є її інтернаціональність, каже в інтерв'ю DW куратор експозиції Алан Грецкі. І якщо локальні Hall Of Fame часто представляють лише національне мистецтво, у Бонні зібрані кращі з найкращих робіт із різних країн. Тут демонструються графіті митців з Аргентини, Франції, Іспанії, Боснії і Герцеговини та Німеччини.

Як кажуть організатори виставки, її мета - популяризувати графіті у суспільстві. "Погана карма графіті повинна бути знищена", - зауважує Грецкі. Однак при цьому, наголошує він, "вуличний авторитет", який залюбки використовує реклама, виникає саме на вулиці: "Стрижнем цього всього фактично є нелегальне графіті, тож його не можна не помічати, йому теж треба дати вийти на сцену".

Мистецтво у великому форматі

Ніколас Баром з колективу JEANSPEZIAL спеціально до відкриття виставки разом з двома колегами за кілька днів створив масштабну роботу. В інтерв'ю DW він визнав, що спочатку був скептично налаштований щодо цієї пропозиції і не вірив, що стріт-арт зможе функціонувати в такому контексті. Однак сумніви Барома швидко розвіялися. "Коли ми прийшли сюди, то були позитивно здивовані та зраділи розміру стін для розпису. Ми вже брали участь у маленьких заходах, але ще ніколи - у такій великій виставці", - розповідає митець.

До нелегальних графіті-акцій Баром все ж таки ставиться скептично: "Я не люблю, коли треба втікати, бо може з'явитись поліція". Каже, що йому більше подобається малювати розслаблено - творити на стінах з кухлем пива разом з друзями.

Відвідувачі також можуть спробувати себе в ролі стріт-арт-художниківФото: DW/R. Kalus

Мистецтво, а не стріт-арт

По-іншому вважає Іл-Джин Атем Чой, який розписує стіну під час самої виставки. "Графіті у будь-якому випадку нелегальні", - переконаний він. Однак у розмові з DW визнає, що для нього особисто неважливо, легально чи ні він розпилює фарбу з балончика. Митець вважає, що догматикам графіті ця боннська виставка навряд чи сподобалась би. "Вони б сказали, що вона жахлива", - вважає художник.

Власну роботу Чой завершив за три дні. І не хоче, щоб його твір розцінювали як стріт-арт. Він вважає це графіті-містецтвом або просто мистецтвом. Термін стріт-арт для нього є "заїждженим" і "надто загальним".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW