Урядовці у Варшаві заявляють, що Польща не може прийняти значну кількість біженців з таких країн як Афганістан чи Сирія через те, що країна приймає багатьох українців. Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина у четвер, 3 вересня, заявив в ефірі польського телеканалу TVP1, що його країна "відчуває тиск через економічних мігрантів з України". За словами Схетини, будь-яка ескалація конфлікту на Сході України може спровокувати величезну хвилю біженців.

Українців зі статусом біженця... двоє

Дійсно, з початком активних військових дій на Донбасі та економічної кризи в Україні міграційний потік з України до Польщі посилився. Однак йдеться не стільки про біженців, скільки про студентів чи трудових мігрантів. На роботу чи навчання до Польщі їде значно більше, ніж за притулком.

Від початку 2014 року польськими службами у справах біженців прийнято чотири тисячі звернень від прохачів притулку з України, заявила речниця польського Управління з питань іноземців Ева Пєхота. Щоправда, статус біженця отримали лише двоє з українських прохачів, і ще десяток - іншу форму захисту. За її словами, багато українців подали заявки, аби отримати можливість поїхати далі до Європи, щоб перетнути кордон без візи, відтак їх справи закривають.

Сприятливі умови для молодих українців

Інша річ – освітня міграція. Українських студентів у Польщі у багато разів більше, ніж біженців. Адже Польща створює сприятливі умови для молодих українців, аби ті їхали здобувати вищу освіту у польських університетах. Для вступу не треба результатів ЗНО, після навчання випускник отримує європейський диплом та можливість залишитися в країні. За даними польської освітньої фундації "Перспективи" (Perspektywy) цьогоріч у польських вишах навчається 23,3 тисячі українців, що більше на 8 тисяч, ніж торік. Це половина від загалу всіх іноземних студентів у Польщі.

Останні дослідження Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ "Львівська політехніка" показали, що до 90 відсотків з опитаних студентів вишів хочуть мігрувати за кордон. І третина з них - до Польщі, де можна знайти кращу роботу і економічну стабільність, навела дані директор інституту Ірина Ключковська, доповідаючи у рамках міжнародного симпозіуму "Міграція у кризових умовах: українсько-польський контекст", який відбувся у четвер, третього вересня у Львові.

Ключковська прогнозує, що значна частина молодих українців після навчання у Польщі не повертатиметься на батьківщину і це буде для України проблемою.

Попит на заробітчан-українців

Водночас, студентство - це лише один із шляхів української міграції. Найбільша кількість українців їдуть до Польщі з метою сезонного чи постійного працевлаштування. Експерти відзначають, що з початком протистояння спостерігається певна переорієнтація трудового потоку українців з Росії на країни Європи, і першою на цьому шляху є Польща. Бо вона найближча у географічному розташуванні, бо польські дипломатичні установи видають робочі візи у дуже ліберальний спосіб, а внутрішнє законодавство країни дозволяє працювати українцям півроку у всіх сферах економіки без офіційних дозволів.

"Ми відчуваємо особливе пожвавлення трудових мігрантів з України, - каже Моніка Олув з польської компанії EWL. Ця компанія спеціалізується на пошуку персоналу для польських підприємств закордоном. За словами Олув, лише за перше півріччя цього року ми працевлаштували 3,5 тисячі осіб, з яких 95 відсотків - це українські громадяни". За її словами, українці активізувалися, бо на польському ринку праці доволі сприятлива кон'юнктура та спрощена процедура реєстрації найманих іноземців. Польські роботодавці від початку цього року вже подали майже 400 тисяч заяв про наміри взяти на роботу українців, повідомила Моніка Олув. Притому, що за весь 2014 рік щодо українців було близько 350 тисяч заяв. Не факт, каже представниця рекрутингової компанії, що всі українці оформилися на роботу саме до того роботодавця, який про це клопотав, бо є ще проблема з шахрайствами серед роботодавців. Але попит на українську робочу силу таки є і він постійно зростає, що власне і спонукає українців їхати до Польщі, каже Олув.

Непрямим доказом того,що українці активізувалися у трудовій міграції до Польщі є кількість виданих національних віз. За перших півроку польські дипломатичні установи видали 233 тисячі національних віз, що вдвічі більше за аналогічний період минулого року, повідомляє МЗС Республіки Польща.

Імовірні біженці і реальні фахівці

Віце-маршалек польського Сейму Марек Кухцінський у розмові з DW визнав, що прикордонні польські території мають від мігрантів з України економічний зиск. "Ми мусимо активніше переконувати ЄС, а зокрема Німеччину і Францію, що потрібні додаткові пункти пропуску та українсько-польському кордоні, що потрібно розширити зону малого прикордонного руху, відмінити плату за візи. Тоді Україна швидше зможе інтегруватися в ЄС", - зазначає політик. Водночас Кухцінський поділяє позицію польського уряду: коли йдеться про розподіл біженців між країнами ЄС, Варшава має на усіх рівнях заявляти, що у разі ескалації конфлікту на сході, їй доведеться прийматиме українських біженців найактивніше.

Поки ця загроза залишається лише гіпотетичною. Натомість зиск від десятків тисяч українських фахівців і студентів вже сьогодні цілком реальний.