Університет міста Констанц – один із дев'яти вищих навчальних закладів, які отримали статус елітних. Тутешні студенти платять 500 євро на семестр – внески для покращення навчального процесу. Це додає до бюджету вишу біля п'яти мільйонів євро. Молодь стежить, на що йдуть її гроші, в разі чого – страйкує. Ці та інші студентські інтереси просуває AStA – самоврядний орган, аналог українського Студпарламенту.

AStA засідає у власному „кафе” – так називають її приміщення. Це простора кімната в яскравих афішах, де дюжина студентів дискутує, пригощаючись пивом, колою та кавою. Порядок денний видається довільним, насправді ж усе розписано. Упродовж засідання AStA може обговорити до 20 питань. Студенти визначають зручний час, ведуть протоколи, вивішують їх в Інтернеті. Розмова насичена й серйозна, проте невимушена. Тут не чути протоколізмів на кшталт „шановні колеги, дотримуймося регламенту”.

Все починається з виборів

До офіційного німецького „студпарламенту” в Констанці обирають 13 осіб. Вибори проводять щороку в червні. Кандидати організовують виборчі кампанії – складають політичні програми, виступають перед виборцями, формують політичні утворення. З 13 членів AStA троє обираються до Сенату (аналог української Вченої Ради університету). На засіданнях студенти голосують на рівних із професорами. Працюючи так, вони можуть подовжити своє навчання: замість 10 семестрів учитися 12.

Студентка Івонн Бернард працювала в AStA й Сенаті у 2008-2009 роках: „Важко сказати, чи мають члени AStA більше шансів знайти роботу. Але ми щонайменше пропонуємо роботодавцю своє вміння працювати в команді, ставити цілі й досягати їх. Активна діяльність в AStA сприяє політичній кар'єрі хіба що опосередковано. Я політично активна, але не можу сказати, що AStA так багато дала, що хтось, глянувши в моє резюме, скаже: ходи сюди, ти станеш політиком. Студент вчиться говорити, презентувати, дисциплінувати себе. Можна почати політичну кар'єру й без самоврядування, великої різниці не буде”.

Грошики також від університету

Самоврядування студентів оплачує університет. Щороку AStA отримує близько 9 тисяч євро. Частину грошей видають „натурою” – фарбою для принтерів, папером тощо. Дещо студенти заробляють самі: влаштовують кіновечори, продають у вестибюлі напої та наїдки, шукають спонсорів.

Бюджетний звіт публікують у газеті „AStA-INFO”. Це „летючий листок” формату А4. Газета з'являється, коли є гарячі інформаційні приводи – рішення адміністрації вишу, студентські страйки… Наприклад, у 2006 році, коли ввели семестрові внески (500 євро), студенти на кілька днів на знак протесту захопили найбільше приміщення університету – мультимедійну аудиторію.

Посібник для "чайників"

Самоврядники дбають і про новачків. Тих, що переживають свій перший семестр, тут називають „Ersti” (від нім. erste – перший). Щороку AStA видає для них безкоштовний путівник по університету на 100 сторінок. Довідник дуже докладний. Наприклад, там можна знайти навіть інструкцію до копіювального апарату в бібліотеці. Або вичерпний список кафе, пабів, клубів Констанца з рекомендаціями й позначками на карті міста. Над „посібником для чайників” працюють близько 20 людей.

А загалом німецькі студенти-самоврядники мають дві основні мети: вплив на розподіл студентських внесків і на освітню політику уряду федеральних земель. Для цього AStA, що існують майже в кожному виші, влаштовують з'їзди, ведуть переговори, підписують меморандуми з урядами тощо. У федеральній землі Баден-Вюртемберґ, до якої належить Констанц, для цього збираються створити лобістський орган – Студентську Раду (Verfasste Studierendenschaft).

Автор: Аніта Грабська
Редактор: Володимир Медяний