Ідея для бізнесу начебто є, так само як і бажання розпочати власну справу. Але страх, що врешті-решт нічого не вийде і будуть лише втрачені гроші й час, утримує від першого кроку. Такі міркування знайомі багато-кому, хто грався з думкою перетворити свою ідею на бізнес.

Не є тут винятком і два фотожурналісти з Мюнхена. Олівер Зайдл та Пауль Кнехт уже давно хотіли створити спеціальну мультмедійну програму, яка б спрощувала блогерам та журналістам життя при веденні прямих трансляцій з тих чи інших подій. Вони замислювалися над тим, як, комбінуючи фотокамеру та смартфон, можна було б зручно й швидко у власному блозі публікувати свої тексти, фото та відео.

І, мабуть, ця ідея так би й залишилась лише мрією, якби не спеціальна стипендія для сучасних ґрюндерів "Exist-Gründerstipendium". Надає її федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини.

"Після отримання ґранту нам вдалося залишити наші три додаткові роботи і повністю сконцентруватись на ідеї. Ми також використали ці гроші для того, аби заплатити за послуги фахівців, які програмували, проектували, творили для нас. Це справді допомогло", - визнає Олівер.

Для успішного старту потрібен бізнес-план

Стипендія Exist-Gründerstipendium видається вже не перший рік і діє на території всієї Німеччини. За словами керівника Центру науки й технологій при Університеті прикладних наук Бонн-Рейн-Зіг Удо Шоєра, на стипендію можуть подаватися студенти, випускники вишів, науковці. Головна передумова - наявність ідеї для стартапу. Виплачується стипендія впродовж одного року. За цей час ці гроші мають допомогти скласти бізнес-план для успішного старту.

Майбутній засновник стартапу або його команда (до 3-х осіб) отримують відразу три різні види фінансування. По-перше - це гроші на забезпечення особистого життя, щоб учасникам проекту не доводилось шукати роботу "на стороні". Засновники з докторським ступенем можуть розраховувати на три тисячі євро на місяць, з вищою освітою – на 2,5 тисяч, студенти - 1 тисячу євро. Якщо у стипендіата є дитина, то він або вона додатково отримують 150 євро на місяць на дитину.

Крім того, оплачуються витрати, безпосередньо пов'язані з проектом. "На матеріальні затрати надається фіксована сума 30 тисяч євро на команду. Якщо ви реалізуєте проект самотужки, тоді ви отримаєте 17 тисяч євро. За ці гроші стартапери можуть купити облаштування, придбати якісь хімікати, якщо працюють в лабораторії - все, що стосується матеріальних витрат проекту", - пояснює Удо Шоєр. Сюди слід додати ще п'ять тисяч євро для фахових консультантів з питань маркетингу, права тощо.

"Ми могли витрачати гроші на втілення нашої ідеї і не боятись, що доведеться повертати якусь позику, - розповідає Олівер. - Єдиний обов'язок полягав у тому, щоб бути будь-якої хвилини готовим розповісти про стан реалізації проекту. Це було абсолютно круто для нас", - каже Олівер.

Перші результати з написання бізнес-плану команда має представити через п'ять місяців. А от вже готового бізнес-плану від них очікують не раніше, ніж через десять місяців. Це робиться для того, щоб фінансувати не вже зареєстровану компанію, а саме створити її за допомогою стипендії.

Як отримати стипендію

Аби отримати стипендію, потенційному стипендіату, крім власної інновативної ідеї, потрібно мати партнера в особі вищого навчального закладу або наукового центру.

 "Університет гарантує безкоштовне використання інфраструктури. Крім того, через виш проходить фінансування проекту", - каже  Шоєр. Саме виш або науковий центр, а не майбутній стартапер подає заявку на отримання стипендії.

Заявка складається спільно претендентами на стипендію та вишом або науково-дослідним центром. Майбутні стартапери мають пояснити, на що їм потрібні гроші впродовж року і яку вони хочуть заснувати фірму. "А ми як виш вказуємо, як підтримуватимемо їх, як обладнаємо робочі місця, і т.д.", - каже Шоєр. Так, професори Університету прикладних наук Бонн-Рейн-Зіг підтримують майбутніх стартаперів ще й безплатними порадами стосовно їхнього бізнесу.

Стипендіатів відбирає експертне журі федерального міністерства економіки та енергетики в Берліні. У своєму рішенні журі керується низкою критеріїв. Це - склад команди та розподіл обов'язків між її членами. Це й інноваційність проекту, тобто проект повинен бути унікальним для німецького ринку. Крім того, перед тим, як надати стипендію, експерти в Берліні оцінють потенційні шанси на успіх запропонованої ідеї.

Тим часом Олівер Зайдл та Пауль Кнехт просунулися в своєму проекті вже далі бізнес-плану: вони запустили безплатну випробувальну версію своєї програми, яка допомагає блогерам розповідати про події в режимі живого часу.