1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українцям зменшать субсидії на оплату комуналки

Олена Губар
14 лютого 2017 р.

Уряд України зменшив нормативи споживання ресурсів для громадян. Тепер вони отримають менше субсидій на оплату комуналки. Виходом є більш економний підхід до споживання енергії.

Gasflamme Gasherd
Фото: picture-alliance/dpa

Кабінет міністрів України зменшив нормативи споживання енергоресурсів для українців. До них прив'язано надання субсидій на сплату комунальних послуг і тепер держава покриватиме менше витрат українців. Таке рішення в уряді пояснюють неекономним відношенням громадян до споживання ресурсів. "Були випадки, коли люди взимку відкривали кватирки, мовляв, якщо не використовувати нормативний обсяг газу або струму, то в наступному році субсидію не дадуть або дадуть менше", - говорить міністр соціальної політики України Андрій Рева.

Які ж саме норми зменшують і наскільки? Норми споживання газу зменшено з 5,5 до 5 кубічних метрів, теплопостачання - з 0,0548 до 0,0431 гігакалорій, а електричної енергії для опалення - з 65 до 51 кіловат на годину на один квадратний метр. Нові нормативи набудуть чинності з 1 травня. До кінця ж нинішнього опалювального сезону субсидії не будуть змінені - принаймні так обіцяє міністр. 

Значна економія

За підрахунками Кабміну, зараз субсидії отримують 7,6 мільйона сімей, чиї витрати на комунальні послуги перевищують 15 відсотків місячного доходу. Але виходячі з отриманих заявок, після цього опалювального сезону їхня кількість збільшиться до дев'яти мільйонів. У середньому розмір субсидії однієї сім'ї нині складає 1365 гривень на місяць. Загалом на цей рік у державному бюджеті на субсидії передбачено понад 47 мільярдів гривень. При цьому, за даними Державної служби статистики заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг, на кінець 2016 року перевищила 20 мільярдів гривень.

Уряд планує зекономити значні кошти при зменшенні субсидій. Міністерство соціальної політики підрахувало, що в минулому опалювальному сезоні держава могла б зекономити на субсидіях більше 14,5 мільярда гривень. Зменшення нормативів має привести до більш економного підходу при використанні тепла. "Раніше це призводило до зменшення споживання ресурсів. Але люди часто вже споживають менше за норму, але їм рахують по нормі. Для економії варто ставити лічильники", - пояснив DW експерт Центру економічної стратегії Олександр Жолудь. 

Гроші на енергію

Громадяни, які не можуть за власні кошти провести енергоефективну модернізацію свого житла, мають право на допомогу уряду. З 2014 року державні банки видають так звані "теплі кредити", в рамках яких позичальникам компенсується до 70 відсотків суми позики з держбюджету. За ці гроші можна, наприклад, встановити лічильники, утеплити будинок, зробити ремонт даху, поставити енергозберігаючі вікна та двері. Як повідомляється, з початку цієї програми 163 тисячі родин уже отримали таких кредитів загалом на 2,7 мільярда гривень. На цей рік у держбюджеті на такі позики закладено 400 мільйонів гривень.

"На власному досвіді десятки тисяч українських родин пересвідчились, що за допомогою держави можна провести тепломодернізацію житла, значно заощадивши кошти", – зазначив голова правління Ощадбанку, який видає "теплі кредити", Андрій Пишний. Крім того, гроші можна отримати і в міжнародних корпораціях. Торік Європейський банк реконструкції та розвитку виділив Україні 75 мільйонів євро на енергоефективну модернізацію житла.

Але найбільші проблеми виникнуть у малозабезпечних верств населення, що мешкають у технічно застарілому житлі, застерігають експерти. Навіть державні кредити їм можуть бути навряд чи під силу, тому їм залишиться лише економити споживання енергетичних ресурсів. "Такі люди не мають технічних можливостей для заощадження та вільних коштів для тепломодернізації житла. Єдиним доступним для них шляхом заощадження є зменшення споживання електричної енергії, але й тут будуть лише ручні методи, наприклад, зменшення кількості ламп та тривалості освітлення", - прокоментував DW виконавчий директор Інституту сталого розвитку Станіслав Ігнатьєв.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW