1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Судноплавство біля берегів Криму - справа ризикована

Борис Немировський11 липня 2014 р.

Реального впливу на кримське судноплавство Україна не має й попереджає: той, хто заходить у порти півострова, робить це на власний страх і ризик.

Севастопольский морський портФото: AFP/Getty Images

У кримських портах зберігається жваве життя. Незважаючи на складну політичну ситуацію навколо анексованого Росією українського півострову й рішення українського уряду про закриття кримських портів, судна з різних країн везуть вантажі до кримських берегів. До кримських портів вільно заходять будь-які судна та пароми - не лише російські, а й ті, що належать компаніям з інших країн, у тому числі - й таких, які підтримали резолюцію ООН від 27 березня, констатує в розмові з DWукраїнський експерт з питань судноплавства в Чорному Морі Андрій Клименко. Ця резолюція засуджує російську анексію Криму і містить заклик до міжнародної спільноти не визнавати зміни кордонів України.

Клименко добре знається на кримських реаліях. Він є головним редактором українського інформаційного Інтернет-порталу Blackseanews.net- видання, яке спеціалізується на питаннях, пов'язаних з морським та повітряним транспортом на Чорному морі. Разом із своїми колегами Клименко ретельно відслідковує, які судна, коли і під чиїм прапором заходять до кримських портів.

На свій страх і ризик

"Таких суден - кілька десятків, - розповів він DW, - їх можна розподілити на три групи: російські (або такі, які йдуть під російським прапором), турецькі та судна інших країн - як членів ЄС та НАТО, так і екзотичних - наприклад, карликової республіки Палау". За словами Клименка, лише за один тиждень його група зафіксувала заходи до кримських портів паромів з Туреччини, Італії, Греції та Румунії. Можливо дещо скоротилась лише кількість заходів круїзних суден, зазначає він: "Нині небагато знайдеться туристів, які б забажали подорожувати саме до анексованого Росією півострову".

Рішення українського уряду про закриття портів Євпаторії, Керчі, Севастополя, Феодосії та Ялти означає, що будь-яке судно, яке завітало до них, робить це "на власний страх і ризик", пояснює прес-служба Укрморрічінспекції, "оскільки судновласники та капітани, які проігнорували подібну заборону, можуть мати справу з серйозними проблемами (штрафами або навіть тюремними ув'язненнями)".

Водночас начальник відділу міжнародного співробітництва цієї установи Євген Смуригін визнав, що реальної практики закриття портів в Україні немає. "Ми можемо лише звертатися з проханнями до інших країн припинити рейси підпорядкованих їм компаній до Криму, але вони самі вирішують, робити це чи ні", - розповів Смуригін, відповідаючи на запитання DW. Він також повідомив, що Україна направила до Міжнародної морської організації (ІМО) лист, в якому попередила, що українська сторона більш не в змозі забезпечити в Криму контроль за аварійним зв'язком, засобами порятунку на морі та таким іншим.

Молдова - перша ластівка

Втім, не можна сказати, що українська офіційна заборона зовсім не діє. Як повідомили цього тижня молдавські ЗМІ, уряд у Кишиневі заборонив морським транспортним засобам, які здійснюють рейси під прапором цієї країни, заходити в порти Кримського півострову. В Міністерстві транспорту Молдови пояснюють таке розпорядження тим, що "територія Криму була приєднана до Росії недемократичним шляхом та з порушенням міжнародного права".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW