Судно німецьких рятувальників з біженцями прямує до Італії
Світлана Кореновська
6 липня 2019 р.
Німецьке рятувальне судно "Alan Kurdi" з 65 біженцями на борту прямує до острова Лампедуза. Глава МВС Італії Сальвіні погрожує не пустити корабель у італійські порти.
Реклама
Рятувальне судно "Alan Kurdi", на борту якого перебувають 65 врятованих у Середземному морі біженців, прямує до берегів Італії. Про це повідомила в ніч на суботу, 6 липня, німецька неурядова організація Sea-Eye, якій належить судно.
"У нас на борту 65 врятованих людей, і ми тримаємо курс на Лампедузу. Ми не боїмося міністра внутрішніх справ і прямуємо до найближчого безпечного порту. Цього вимагає морське законодавство, навіть якщо деякі представники урядів відмовляються в це вірити", - йдеться в повідомленні, опублікованому в мікроблозі організації Sea-Eye у Twitter.
Глава МВС Італії Маттео Сальвіні вже заявив, що судну "Alan Kurdi" буде закритий доступ в італійські порти, навіть у разі подальшого перерозподілу біженців країнами ЄС. У листі до міністра внутрішніх справ Німеччини Горста Зеегофера (Horst Seehofer) Сальвіні закликав Берлін взяти на себе відповідальність за мігрантів на цьому судні.
За даними Sea-Eye, 39 пасажирів на борту є неповнолітніми. Наймолодшому з них 12 років. Очікується, що "Alan Kurdi" досягне берегів Лампедузи удень суботи, 6 липня. Громадська некомерційна організація Sea-Eye була створена в 2015 році німцем Міхаелем Бушгоєром (Michael Buschheuer) з метою порятунку мігрантів у Середземному морі.
"Європейська мрія": як біженці тікають від війни (фотогалерея)
Фотографії напливу мігрантів до Європи у 2015 та 2016 роках розлетілися по всьому світу. Найдраматичніші світлини - у фотогалереї DW.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Мета - вижити
Тисячі людей, здебільшого із Сирії, вирушили у небезпечну подорож до Європи у 2015-2016 роках, тікаючи від війни. Близько 10 тисяч біженців залишаються на островах Лесбос, Хіос та Самос. З січіня до травня цього року зафіксовано понад 6 тисяч нових шукачів притулку.
Фото: Getty Images/AFP/A. Messinis
Пішки до Європи
У 2015 та 2016 роках понад мільйон людей намагалися дістатися Західної Європи з Греції або Туреччини так званим "балканським маршрутом" - через Македонію, Сербію та Угорщину. Потік біженців зупинився лише із офіційним закриттям цього шляху, і фізичного перекриття кордонів. Нині більшість біженців обирають небезпечний середземноморський маршрут з Лівії до Європи.
Фото: Getty Images/J. Mitchell
Глобальний шок
Ця світлина вразила світ. Тіло трирічного хлопчика Айлана Курді з Сирії викинуло на пляж у Туреччині у вересні 2015-го. Фотографія швидко розлетілася соціальними мережами і стала символом кризи біженців. Європа більше не могла залишатися осторонь.
Фото: picture-alliance/AP Photo/DHA
Хаос та відчай
Встигнути останньої миті: тисячі біженців намагаються втиснутися у переповнені автобуси та потяги в Хорватії після того, як стало відомо про майбутнє закриття маршруту через Європу. У жовтні 2015-го Угорщина закрила свої кордони та встановила контейнерні табори, де біженці могли перебувати під час процесу надання їм притулку.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Підніжка біженцю
Угорська журналістка стала героїнею скандалу після того, як у вересні 2015 поставила підніжку сирійському біженцю, який намагався втекти від поліції неподалік кордону. На піку кризи ставлення до біженців погіршилося. У Німеччині збільшилася кількість нападів на притулки.
Фото: Reuters/M. Djurica
Жодних відкритих кордонів
Офіційне закриття "балканського маршруту" в березні 2016 року призвело до загострення ситуації на КПП. У складному становищі опинилися тисячі біженців, з’явилися повідомлення про насильство. Багато хто намагався обійти прикордонні пункти, як ось ці біженці на межі Греції та Македонії невдовзі після закриття кордонів.
Хлопчик у крові та пилюці: фотографія п’ятирічного Oмрана шокувала світ у 2016-му. Вона стала символом жаху громадянської війни у Сирії та страждань людей. Рік потому в мережі з’явилися нові світлини хлопчика, на яких він був набагато щасливішим. Прибічники Башара Асада назвали торішнє фото пропагандистським.
Фото: picture-alliance/dpa/Aleppo Media Center
Невідомий новий дім
Сирійський чоловік несе доньку під дощем на грецько-македонському кордоні в Ідомені. Він сподівається, що у Європі його родина буде в безпеці. Згідно з Дублінською угодою, про притулок біженці можуть просити в першій країні в'їзду. Багатьох з тих, хто рушив далі, відправляють назад. Найбільше навантаження - на Грецію та Італію.
Фото: Reuters/Y. Behrakis
Надія на підтримку
Німеччина залишається головним пунктом призначення біженців, попри те, що законодавство щодо надання притулку посилили. Жодна з європейських країн не прийняла стільки шукачів притулку, як Німеччина - 1,2 мільйона з початку кризи. Канцлерка Анґела Меркель була іконою для багатьох з тих, хто приїхав сюди.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe
Надзвичайна ситуація в таборах
На півночі Франції влада розчищає сумнозвісні "джунглі" - табір біженців в Кале. Під час евакуації у жовтні 2016-го там спалахнула пожежа. Близько 6,500 мешканців табору розселили в інших притулках у Франції. Через півроку благодійні організації повідомили, що біля Кале живе багато безпритульних неповнолітніх біженців.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Laurent
Порятунок у морі
Рятувальні судна постійно перебувають у пошуках човнів з мігрантами, які зазнають лиха. Попри надзвичайну небезпеку під час їхньої подорожі багато біженців, рятуючись від бідності або конфліктів у своїх країнах, сподіваються на краще майбутнє в Європі. Переповнені човни часто перекидаються. Лише у 2017 році внаслідок цього загинули 1,800 людей, торік - 5,000.
Фото: picture alliance/AP Photo/E. Morenatti
Перечекати у Лівії
Сотні тисяч біженців зі Субсахарської Африки та Близького Сходу чекають на перетин Середземного моря у лівійських таборах. Контрабандисти та торгівці людьми налагодили тут свій бізнес. Умови у таборах катастрофічні, наголошують правозахисні організації. Свідки повідомляють про рабство та примусову проституцію. Все ж, мешканці таборів не полишають мрії приїхати до Європи.
Фото: Narciso Contreras, courtesy by Fondation Carmignac