Верховна Рада України у вівторок, 3 жовтня, остаточно ухвалила президентський законопроект "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Він вважається таким, що відкриває можливості для комплексної судової реформи, що було однією з вимог Євромайдану і одним із зобов'язань України перед європейськими партнерами.

Політичні пристрасті

Спікер парламенту Андрій Парубій назвав ухвалення закону про судову реформу  "найдовшим розглядом в історії українського парламентаризму". Впродовж семи пленарних днів депутати розглянули понад 4 тисячі поданих ними до президентського законопроекту поправок. Закон фактично скасовує судову реформу 2010 року, запроваджену за екс-президента України Віктора Януковича. Зокрема, замість нинішнього Верховного Суду та трьох вищих спеціалізованих судів запроваджується один Верховний Суд як єдина найвища касаційна інстанція. 

У середовищі опозиціонерів з числа колишніх членів Партії регіонів після ухвалення закону спалахнув скандал. Депутат від фракції партії "Опозиційний блок" Михайло Добкін заявив про вихід з цієї партії на знак протесту проти підтримки більшістю присутніх членів фракції президентського варіанту судової реформи. "Усі разом узяті так звані "диктаторські" закони від 16 січня 2014 року ні в яке порівняння не йдуть з прийнятою сьогодні ганьбою про судову "реформу". З цього дня я безпартійний", - написав Добкін на своїй сторінці в Facebook.

20 голосів депутатів від "Опозиційного блоку" і справді стали вирішальними для ухвалення законопроекту, за який віддали голоси 234 депутати за мінімально необхідних 226. Це означає, що без підтримки опозиційної фракції президентський законопроект був би похований. Депутат від "Опозиційного блоку" Вадим Новінський заявив про скликання виконкому та з'їзду партії, щоби вони "дали оцінку тому, що відбулося в цьому залі".

Влада обіцяє розвантажити суди

Міністр юстиції України Павло Петренко назвав закон вдалим. "Він сприятиме уніфікації судової практики та економії часу під час розгляду справ. При цьому ми зможемо розвантажити нашу судову систему, що забезпечить підвищення якості розгляду кожної окремо взятої справи", - вважає міністр. Він сказав, що ці зміни ліквідують можливості сторін для зловживання процесуальними правами та зроблять судовий процес більш публічним і прозорим.

Остаточний текст закону ще не оприлюднений, адже чекає на підпис президента. Але з того, що відомо вже, це те, що документ запроваджує механізми автоматизованого арешту коштів, що зробить більш ефективним виконання судових рішень. Опитані адвокати та громадські правники наголосили і на інших позитивах реформи - чітких критеріях розмежування юрисдикції адміністративних, господарських та загальних судів, поетапному впровадженні "електронного правосуддя", вдосконаленні системи розподілу справ між суддями. А також скороченні з чотирьох до трьох ступенів національної системи оскарження судових рішень перед зверненням до міжнародних судових інстанцій, на що давно вказувала Венеціанська комісія Ради Європи.   

Голова парламентського комітету з правої політики та правосуддя Руслан Князевич заявив журналістам, що в законі враховані зауваження громадських експертів та організацій. За його словами, вилучено все, що стосується обмеження доступу до судових засідань, а також право судді визначати місце для трансляції чи фотофіксації.

Справи не доходитимуть до суду?

Утім, усі позитиви ухваленого закону і цілої судової реформи можуть бути нівельовані однією поправкою депутата Андрія Лозового про обмеження терміну досудового слідства, залежно від ступені тяжкості злочину, трьома або шістьма місяцями, побоюються експерти. "Це призведе до безкарності, бо в значній кількості випадків органи слідства не встигають за такий час розкрити злочини і будуть змушені закривати кримінальні провадження. Це означає припинення проваджень по таких випадках, як корупційні злочини, злочини проти Майдану, "чорна каса" Партії регіонів, вбивство Павла Шеремета", - сказав у розмові з DW заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. 

Із цим згідна і адвокатка Адвокатської дорадчої групи родин Небесної сотні Олена Сторожук. Вона сказала DW, що в її практиці є багато випадків, в яких цю норму закону можна буде використати для корупції. "У разі відповідної зацікавленості слідчий просто не буде передавати справу до суду і тягтиме час, щоби навмисне прострочити відведені законом терміни", – сказала адвокатка.

Вона вказує на ще один мінус - закріплене в законі обмеження звернень захисту за експертизою, яке, за її словами, шкодить принципу змагальності сторін на користь обвинувачення. "Нівелюється інститут незалежних ліцензованих приватних судових експертів. Експертиза в державних установах часто не витримує жодної критики. Але за новим законом суд буде змушений брати такі експертизи до уваги", - застерегла Сторожук.