1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і право

Що стоїть за лідерством України за кількістю скарг до ЄСПЛ

Олександр Голубов
6 лютого 2017 р.

Майже чверть звернень до Європейського суду з прав людини - проти України. Причиною цього експерти називають як фундаментальні проблеми держави, так і втручання РФ.

Фото: picture-alliance/dpa

У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) констатують зростання кількості поданих скарг. За минулий рік кількість заяв, що очікують на розгляд, збільшилась на 23 відсотки і сягнула майже 80 тисяч. І хоча у самому суді загальне зростання числа скарг пов'язують, передусім, з погіршенням умов позбавлення волі в Угорщині та Румунії, а також із масовими репресіями у Туреччині, зробила свій внесок у цю статистику і ситуація в Україні. Саме  проти України зареєстровано найбільше скарг: понад 18 тисяч, або ж 22,8 відсотки від їхньої загальної кількості, повідомив, виступаючи у Страсбурзі президент ЄСПЛ Гвідо Раймонді.

Свідомі цієї проблеми і українські суди. Так, за даними голови Верховного суду України Ярослава Романюка, в минулому році кількість скарг з України зросла приблизно на 30 відсотків. Хоча одночасно із цим Романюк звертає увагу на те, що українці займають лише восьме місце серед країн-членів Ради Європи за кількістю звернень до ЄСПЛ на 10 тисяч населення. DW вирішила розібратися, що стоїть за такою великою кількістю звернень та чим це загрожує Україні.

Європейський автопілот

Колишній уповноважений українського уряду в справах Європейського суду з прав людини Борис Бабін каже, що найбільша частка звернень стосується невиконання рішень судів. Зазвичай вони розглядаються за спрощеною процедурою, так званим пілотним рішенням для якої є ухвала у справі Юрія Іванова проти України 2009 року.

Тоді колишній військовослужбовець, попри рішення суду, так і не отримав від держави належного грошового відшкодування після звільнення з військової служби. У ЄСПЛ постановили не лише відшкодувати позивачеві матеріальні та моральні збитки, але й констатували, що випадки, подібні до справи Іванова, складають більшість серед українських звернень. Україні дали рік на усунення недоліків законодавства, а, коли цього не сталося, у суді почали розглядати справи з урахуванням вже наявного прецеденту - тобто за значно спрощеною процедурою.

Більшість скарг на Україну пов'язані з невиконанням рішень національних судів державоюФото: picture-alliance/AA/V. Shtanko

Ефект справи Іванова на кількість скарг проти України визнають і в ЄСПЛ. Раймонді заявив, що понад 11,5 тисячі скарг до суду пов’язані із труднощами у виконанні ухвал національних судів, що стосуються вигід приватним особам, які їм винна держава. Бабін пояснює - адвокати знають, що їхні клієнти швидко отримають сатисфакцію, тому, мовляв, не варто дивуватися великому потокові звернень до ЄСПЛ з боку українців стосовно цієї проблеми.

Та попри найбільшу кількість скарг, Україна так і не стала лідером за кількістю рішень, в яких вона визнається порушником прав людини, посівши лише четверте місце у цьому невтішному рейтингу, - розповідає голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. Першість у ньому посідає Росія, із 228 рішеннями, ухваленими не на її користь. Попереду України, яка має 73 негативні ухвали, з невеликим відривом йдуть також Туреччина та Румунія. Обидві - країни-члени НАТО, остання - крім цього, входить до ЄС.

Суди і виконавці

Ще у листопаді в українському міністерстві юстиції заявляли, що велика кількість скарг проти України в ЄСПЛ є наслідком недосконалої судової системи. "Тільки реформувавши судову систему в Україні, ми зможемо домогтися того, що справедливі рішення виноситимуться нашими судами, а українцям не доведеться шукати правди у міжнародних судових інстанціях", - повідомив тоді заступник міністра юстиції Гія Гецадзе.

На думку ж Бабіна, величезна кількість скарг у ЄСПЛ із судами жодним чином не пов'язана. Натомість до такої ситуації, за його словами, призвели два інші фактори. Перш за все, це параліч служби виконавців судових рішень, каже він. "Люди, що працюють там, отримують жебрацькі заробітні платні і, зрозумілим чином, не поспішають нічого робити, - розповідає Бабін. - Принаймні безкоштовно". Другим фактором, який збільшує кількість скарг проти Києва, є чинна в Україні державна заборона на виконання судових рішень, що стосується державного майна, яке, за словами юриста, є протиправним.

Не майном єдиним

Ще одна велика група скарг до ЄСПЛ проти України пов’язана із затягуванням судових процедур. Частково ця проблема викликана бажанням політиків втрутитися у роботу судової системи під приводом її реформування, каже юрист. Як наслідок, процедура отримання статусу судді постійно ускладнювалася, що призвело до браку суддів - є районні суди, в яких просто немає суддів, пояснює Бабін: "Якщо суддів мало, а заяв багато, то вони розглядаються довго, а це, зрозуміло, веде до нових звернень до ЄСПЛ".

Окрім цих двох головних джерел скарг проти України, юрист згадує також справи, що стосуються катувань та жорстокого поводження з людьми. І якраз їхня кількість у випадку з Україною найбільш негативно виділяється на тлі інших європейських держав, каже Бабін. В Україні, за його словами, досі є чинними радянські стандарти етапування в'язнів та утримання їх під вартою. Окремо юрист виділяє скарги юридичних осіб до ЄСПЛ проти України - їхня кількість є відносно невеликою, але у них подекуди йдеться про мільярдні суми відшкодувань.

Серед нових звернень проти України велика кількість пов'язана з конфліктом на ДонбасіФото: Reuters/G. Garanich

Російська "допомога"

Велику частку нових звернень до ЄСПЛ проти України складають також справи, пов'язані з військовим конфліктом на Донбасі. За словами голови суду Раймонді, йдеться про 3690 справ. У багатьох із них ідеться про позови постраждалих одночасно і проти України, і проти Росії, з вимогою відшкодування втраченого під час бойових дій майна. За словами Бабіна, велика кількість адвокатів радять своїм клієнтам робити так, керуючись принципом "винні усі, але гроші легше вибити із України".

Матвійчук додає, що частина таких скарг є результатом цілеспрямованої діяльності Росії, яка розпочала скоординовану на державному рівні підготовку до подання судових позовів проти України у ЄСПЛ ще на початку української кризи. "Російська Федерація опитувала та документувала свідчення людей, які перетинали кордон, рятуючись від війни, збирала цю інформацію і допомагала подавати позови проти України", - розповідає Матвійчук. За її словами, ці позови зроблені за одним шаблоном і тепер у великій кількості надходять до ЄСПЛ. Правозахисниця зазначає, що далеко не усі подібні скарги є результатами такої спецоперації, але радить зважати і  на цей фактор.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW