Суд визнав законною відмову Саакашвілі у притулку в Україні
Стас Соколов | Катерина Вєнкіна
3 січня 2018 р.
Адвокат Міхеіла Саакашвілі обіцяє подати апеляцію і каже, що до її розгляду політика не можуть екстрадувати.
Реклама
Окружний адміністративний суд Києва у середу, 3 січня, визнав, що Державна міграційна служба України законно відмовилася надавати екс-голові Одеської облдержадміністрації Міхеілу Саакашвілі статус біженця або політичної притулок. Під час оголошення ухвали сам лідер партії "Рух нових сил" не був присутній у залі суду.
Як пізніше заявив пресі адвокат Саакашвілі Руслан Чорнолуцький, за законом юристи мають "30 днів на оскарження вердикту". "Ми це обов'язково зробимо найближчими днями", - наголосив він. До винесення вердикту в апеляційній інстанції влада не зможе екстрадувати політика, зазначив захисник грузинського екс-президента.
У вересні 2017 року Саакашвілі, який перебував за кордоном, позбавили українського громадянства. Утім, політику та його прихильникам вдалося прорвати бар'єр українських прикордонників, які перекрили йому шлях на контрольно-пропускному пункті "Шегині", і потрапити на територію України. Наступного місяця Саакашвілі звернувся до влади України з проханням надати йому політичний притулок. Паралельно апеляційний суд відклав розгляд клопотання ГПУ щодо арешту Саакашвілі.
Державна міграційна служба України відмовилася оформляти його клопотання, а генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Саакашвілі є "апатридом без будь-яких спеціальних обставин, які могли б виключити його депортації або екстрадиції".
Україна у 2017-му - найвизначніші події року
Фінал "Євробачення" у Києві, безвіз для подорожей до ЄС, блокада Донбасу, гучні антикорупційні справи та найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими. Найвизначніші для України події 2017-го - у фотодобірці DW.
Фото: Reuters/V. Petrov
Січень: націоналізація фінансового гіганта
У 2017 рік найбільший в Україні банк "Приватбанк", який роками контролювали бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, увійшов у 100-відсотковій власності держави. Рішення про націоналізацію фінінституту через неспроможність попередніх власників докапіталізувати його приймалося на найвищому рівні. Порятунок банку станом на листопад 2017-го коштував державі вже понад 140 мільярдів гривень.
Фото: Getty Images/AFP/S. Supinsky
Лютий: блокада непідконтрольного Донбасу
Блокування торгівлі з "ДНР/ЛНР" розпочалося, коли Київ відмовився піти на такий крок на вимогу групи ветеранів АТО і громадських активістів. Таким чином ініціатори хотіли натиснути на бойовиків для звільнення військовополонених. Спроби влади протидіяти акціям вилилися в ескалацію ситуації в лютому. Пізніше Київ сам вдався до блокади після "націоналізації" українських підприємств сепаратистами.
Фото: Reuters/K. Chernichkin
Березень: резонансний корупційний процес
З-поміж низки затримань посадовців випадок глави Державної фіскальної служби Романа Насірова викликав найбільший резонанс. Його звинувачують у незаконній розстрочці податкових боргів підприємств "газової схеми" нардепа Олександра Онищенка, через які держава втратила два мільярди гривень. Суд щодо обрання запобіжного заходу Насірову прикував увагу телеглядачів. Йому загрожує до 6 років ув'язнення.
Фото: picture alliance/NurPhoto/STR
Квітень: Україна проти Росії в суді ООН
Уперше після подій 2014 року Києву вдалося досягти успіху в міжнародній судовій суперечці з Москвою. Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав дискримінацію кримських татар та українців в анексованому Криму та зобов'язав Росію її зупинити. Зокрема суд визнав порушенням Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації заборону Меджлісу кримських татар фактичною владою півострова.
Фото: picture alliance/ZUMA Press/S. Glovny
Травень: фінал "Євробачення" в Києві
Завдяки перемозі Джамали на "Євробаченні-2016" у Стокгольмі Київ удруге приймав фінальну частину пісенного конкурсу. "Євробачення-2017" увійшло в історію ще до його початку - через скандал навколо учасниці від Росії, якій СБУ заборонила в'їзд до України через відвідання нею анексованого Криму. Урешті-решт на НСТУ було накладено штраф, а регламент конкурсу на майбутнє змінили.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Stratenschulte
Червень: безвізова свобода
Безвізовий режим Євросоюзу для українців, який запрацював 11 червня, став одним із найбільших досягнень на шляху євроінтеграції України. Його запровадження переносилося кілька разів - зокрема, через бажання ЄС "перестрахуватися", створивши механізм поновлення візового режиму в разі масових зловживань з боку українців. Поки такі порушення - радше винятки.
Фото: Imago/Zumapress/S. Glovny
Липень: чіткий курс на членство в НАТО
Після анексії Криму Росією та початку бойових дій на Донбасі співпраця України з НАТО та її окремими членами стала інтенсивнішою. Альянс ще 2016 року затвердив Комплексний план з підтримки України, а Київ окремим законом, підписаним у липні, закріпив курс на членство в НАТО серед пріоритетів зовнішньої політики. Реформа Збройних сил України передбачає перехід до 2019 року на стандарти Альянсу.
Фото: picture alliance/dpa/ E.Lukatsky
Серпень: завершення боксерської ери Кличків
Невдовзі після поразки британцеві Ентоні Джошуа в поєдинку за пояси WBA і IBO зірка боксу Володимир Кличко заявив про завершення своєї кар'єри. Вона була тісно пов'язана не лише з Україною, а і з Німеччиною, де розпочався шлях Володимира і його брата Віталія до світового успіху. Перший пояс чемпіона світу Володимир здобув 2000 року в Кельні. А його багаторічним тренером був німець Фріц Здунек.
Фото: picture alliance/AP Photo/T. Ireland
Вересень: театральне повернення Саакашвілі
Колишній президент Грузії та екс-голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі був позбавлений громадянства України суперечливим указом Петра Порошенка. Попри спротив влади, Саакашвілі, який до цього перебував за кордоном, усе ж вдалося повернутися до України, прорвавши охорону прикордонного пункту на кордоні з Польщею.
Фото: Getty Images/AFP/J. Skarzynski
Жовтень: вибухи й обстріли
Жертвами вибухів та обстрілів на неохопленій війною території України стали журналісти, політики, військові та громадські активісти. 25 жовтня внаслідок замаху на нардепа від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука загинули двоє осіб. А вже 30 жовтня через обстріл авто на Київщині загинула активістка і військова Аміна Окуєва. В більшості таких злочинів правоохоронці вбачають російський слід.
Фото: picture-alliance/AA/V. Shtanko
Листопад: черговий етап судової реформи
Процес ухвалення чергового законопроекту щодо судової реформи, підписаного президентом у листопаді, Андрій Парубій назвав "найдовшим розглядом в історії парламентаризму". Реформа має спростити судову ієрархію до трьох інстанцій, поступово запровадити "електронне правосуддя", а звернення до суду стануть дорожчими. Поряд з медичною, пенсійною та освітньою реформа судів - одна із ключових.
Фото: DW/S. Kljajić
Грудень: обмін полоненими
27 грудня відбувся найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими між українською стороною і самопроголошеними "ЛНР/ДНР". За даними ГПУ, зрештою на підконтрольні Україні території повернулись 73 особи, яких тримали в ув'язненні у сепаратистських утвореннях. Іншій стороні Київ передав 233 людей. Це обмін називають проривом. Утім, за даними СБУ, в полоні сепаратистів ще залишаються 103 людини.
Фото: Reuters/V. Petrov
Друге Різдво
У 2017 році вперше офіційним вихідним в Україні було не лише 7 січня, коли Різдво святкує більшість християн східного обряду, але й 25 грудня. Цього дня Різдво відзначають більшість католиків та протестантів. Запровадження нового вихідного в Раді мотивували тим, що в Україні є 11 тисяч католицьких та протестантських громад, а це - близько 30 відсотків від усіх релігійних організацій.