У середині травня Біньямін Нетаньяху офіційно заступив на посаду прем'єр-міністра Ізраїлю - вже уп'яте за свою довгу політичну кар'єру. А 24 травня він постав перед судом. В Ізраїлі розпочався гучний процес у справі Нетаньяху, якого звинувачують у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою.

Сам ізраїльський прем'єр категорично відкидає всі звинувачення на свою адресу, називаючи суд політично мотивованим "полюванням на відьом".

Коронавірус завадив початку гучного процесу 

Репортер Авіад Глікман - один з тих, хто відстежуватиме цей гучний судовий процес. "Я прекрасно пам'ятаю, як три роки тому поліція вперше з'явилась у резиденції Нетаньяху", - каже журналіст, який коментуватиме для ізраїльського телебачення все, що відбуватиметься в судовій залі. "Вперше в історії Ізраїлю на лаві підсудних - чинний прем'єр-міністр країни", - наголошує Глікман. 

Процес у справі Нетаньяху мав розпочатися ще в середині березня, але через пандемію коронавірусу його перенесли. Тодішній міністр юстиції Амір Охана, однопартієць Нетаньяху з "Лікуда", оголосив про запровадження надзвичайного стану, і суди почали працювати лише в екстрених випадках. Для розгляду справи Нетаньяху все ж призначили судове засідання.

Клопотання його адвокатів про те, що прем'єр не повинен особисто бути присутнім на першому слуханні, суд відхилив. Це не означає, що Нетаньяху доведеться бути на кожному засіданні. Він може, але не повинен, оскільки процес забиратиме час, а прем'єр має керувати урядом, пояснюють юристи. "Аби адвокати Нетаньяху могли добре робити свою роботу, їм потрібно весь час залишатися з ним у контакті, він має знати про все у деталях. Це особливо важливо у той момент, коли будуть заслуховувати свідків",- вказує Амір Фукс, експерт у галузі права з ізраїльского Інституту демократії (IDI).

Три справи Нетаньяху

Понад три роки тривало розслідування ізраїльської поліції, за підсумками якого генеральний прокурор країни Авіхай Мандельбліт висунув звинувачення Нетаньяху за трьома різними справами: "справа 1000", "справа 2000" і "справа 4000". За так званою "справою 1000" Біньяміна Нетаньяху звинувачують у тому, що він упродовж багатьох років отримував коштовні подарунки, в тому числі від голівудського продюсера Арнона Мілчена й австралійського мільярдера Джеймса Пакера. Дружина і син Нетаньяху, згідно з обвинуваченням, такок отримували коштовні подарунки: сигари, шампанське, дорогоцінності, авіаквитки - все це потягнуло на загальну суму близько 230 тисяч євро.

Нетаньяху пред'явлені обвинувачення за трьома справами

У "справі 2000", як і у попередній, на думку обвинувачення, є ознаки шахрайства та зловживанні довірою з боку прем'єра. Згідно з матеріалами розслідування, Нетаньяху, ймовірно, домовився з засновником ізраїльскої газети Jediot Achronot Арноном Мозесом про те, щоб це щоденне видання подавало інформацію на користь нього. Захист прем'єра відкидає це звинувачення, вказуючи на те, що такої мети не існувало.

У "справі 4000" йдеться про так зване quid pro quo - домовленості про надання взаємних послуг між Нетаньяху і медіамагнатом Шаулем Еловичем, тодішнім акціонером найбільшої телекомунікаційної компанії Ізраїлю "Безек". У межах цієї справи прем'єр-міністра звинувачують у тому, що він, перебуваючи на посаді міністра зв'язку, надавав правову підтримку і просував інтереси "Безека". А в обмін Нетаньяху начебто неодноразово міг втручатися у роботу керованого Еловичем новинного порталу Wallа, аби вплинути на висвітлення ним подій. В цьому випадку прем'єра звинувачують у хабарництві, зловживанні довірою та шахрайстві.

Акції протесту проти Нетаньяху

На тлі судового процесу ізраїльське суспільство розділилося на прихильників і противників прем'єр-міністра. Полковник у відставці Рамі Матан - один з тих, хто регулярно виходить на акції протесту проти прем'єра. "З моральної точки зору є неправильним те, що до обіду Нетаньяху очолює уряд і займається державними справами, а після обіду повинен захищати себе в суді", - вважає Матан. Він разом з іншими колишніми військовими протестує перед резиденцією глави уряду: "Нетаньяху має турбуватися про доведення своєї невинуватості, піти з посади прем'єра і залишити нас і країну в спокої".

Між тим, сам Нетаньяху і його прибічники називають акції протесту змовою з боку журналістів, органів юстиції та лівих політичних сил. "У таборі "правих" звинувачення розглядають як фейки. В таборі "лівих" хочуть, аби Нетаньяху отримав по заслугах, - додає Урі Дромі, голова єрусалимського прес-клубу і колишній прес-секретар уряду Ізраїлю. - А ще є маса людей, котрі кажуть, що в країні є судова система, ми їй довіряємо і просто будемо дивитися, що станеться".

Не вперше політики Ізраїлю найвищого рангу опиняються на лаві підсудних і навіть у в'язниці. Але всі вони на момент судового переслідування вже не обіймали жодних державних посад, пішовши у відставку, як, наприклад, Ехуд Ольмерт (в минулому прем'єр-міністр), якого засудили за хабарництво. Якщо міністри, стосовно яких висунуто обвинувачення, вимушені піти у відставку, то прем'єр, згідно із законом, може залишатися на своїй посаді, доки його провину не доведуть у суді.

Біньямін Нетаньяху не хоче йти у відставку. Після трьох позачергових парламентських кампаній, які відбулися впродовж року, і подальшої довгої політичної тиші йому навіть вдалося зміцнити свої позиції. Під час пандемії рейтинг Нетаньяху зріс, і впродовж 18 місяців він залишиться прем'єр-міністром, керуючи країною спільно зі своїм колишнім політичним суперником Бенні Ганцем в уряді національної єдності. Посада глави кабінету в найближчі півтора року обійматиме Нетаньяху, а потім вона перейде до Ганца, який порушив виборчу обіцянку не вступати в коаліцію з обвинуваченим у скоєнні кримінальних злочинів лідером "Лікуда".