Як розповiла журналiстам пiсля судового засiдання в понедiлок адвокат Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко, суд прийняв рiшення витребувати у Генеральної прокуратури України iнформацiю, чи завершено досудове слiдство у справi щодо встановлення замовникiв вбивства Гонгадзе, а також у справi про можливу причетнiсть до цього колишнього мiнiстра внутрiшнiх справ України Юрiя Кравченка.

Теличенко висловила своє здивування з приводу такого рiшення суду, оскiльки, за її словами, за свою адвокатську практику вона вперше бачить, щоб суд визначався щодо режиму слухання справи, користуючись iнформацiєю про стан розслiдування iнших справ, матерiали за якими видiлено в окреме провадження.

В інтерв'ю Deutsche Welle адвокат сказала, що її довіра до суддів ще не вичерпалася. "Думаю, що ретельно обдумавши ситуацію, суд не візьме на себе відповідальність за задоволення чиїхось персональних інтересів коштом ігнорування європейських стандартів і визначить такий режим засідань, за якого вони будуть бодай частково відкритими для громадськості", – зазначила Теличенко. Адвокат наголосила, що і захист підсудного, і обвинувачення мають спільну думку щодо недоцільності продовження засідань в закритому режимі.

До завершення справи ще далеко

Як нагадала адвокат, "суд не повинен захищати державну таємницю, а лише дбати про її нерозголошення". Теличенко не проти закритих засідань, але тільки тоді, коли на них розглядаються "таємні інформації, наприклад, ті, що безпосередньо пов'язані з роботою негласних працівників міліції". За словами адвоката, ці матеріали становлять незначну частину цілої справи . "Досі панувала спекуляція: прикриваючись мотивами збереження державної таємниці, суд відбувався виключно у закритому режимі, приховуючи від громадськості, наприклад, дослідження мотивів скоєння Пукачем злочину, що жодним чином не становить державної таємниці".

На відміну від керівництва генпрокуратури, Теличенко не вважає, що процес у справі Пукача добігає кінця. На її думку, держобвинувачення залучило недостатню кількість свідків, аби довести провину Пукача, і доведеться залучати додаткових, а самий суд "вивчив впродовж року далеко не всі матеріали справи". Теличенко також не поділяє побоювання адвоката матері Ґонґадзе Андрія Федура, який в інтерв'ю журналістам не виключив, що Олексій Пукач може не дожити до судового вироку. "Але якщо Пукач не скаже на суді всієї правди, і з цими таємницями його допровадять до місця відбуття покарання, то там забезпечити захист його життя буде значно важче, і загроза для нього буде набагато реальнішою", – сказала Теличенко.

Непрозорий процес

Керівник Бюро журналістських розслідувань "Свідомо" Єгор Соболєв в інтерв'ю DW зазначив, що досі єдиним джерелом інформації про перебіг суду у справі Пукача були виключно представники потерпілої сторони, і це унеможливлювало будь-які об'єктивні журналістські розслідування. На його думку, закритості цього процесу важко знайти розумне пояснення. "Навряд чи це приватна історія генерала Пукача. І це точно не приватна історія тих слідчих, які розслідували його справу. Це – одне з найогидніших та найбільш резонансних вбивств в Україні. Від того, чи зможе суд в цьому об'єктивно розібратися, залежить як посадовці наперед будуть ставитися до журналістів, і чи будуть вони і далі безкарно скоювати злочини", – сказав Соболєв.

На відміну від країн ЄС, де резонансні справи можновладців розголошуються демонстративно і показово, в Україні спостерігається намагання їх максимально втаємничити, зазначив своєю чергою голова Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. "Бо судочинство в нас належить не народу, а невідомо кому. Під час закритого суду судді почуваються більш впевнено, коли виконують надані їм замовлення. Все це тому, що влада та судді незалежні від громадської думки і не відповідальні за свої дії перед народом", – сказав Бущенко в інтерв'ю Deutsche Welle.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Євген Тейзе