Захисники екс-президента України Віктора Януковича поїхали розмовляти зі свідками у справі до Туреччини та Польщі. Тому наступне засідання у справі про держзраду перенесли.
Екс-президент Віктор Янукович, який утік до РосіїФото: picture-alliance/dpa
Реклама
Оболонський райсуд Києва переніс засідання у справі про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича на 17 січня, оскільки адвокати підсудного не з'явилися на засідання. Про це заявив під час засідання у середу, 10 січня, головуючий суддя Владислав Дев'ятко, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".
За словами судді, до суду цього дня надійшло клопотання, що адвокати Віталій Сердюк та Ігор Федоренко, виконуючи обов'язки у справі з захисту Януковича, відбули до Туреччини та Польщі відповідно.
Пізніше Сердюк повідомив, що захисники працюють зі свідками, яких планують викликати до суду. "Це низка простих службовців і особи, які проходили службу в правоохоронних органах, це й вищі посадові особи", відсторонені від влади у 2014 році, зазначив адвокат.
Він також додав, що наразі адвокати перебувають на території Росії, де також співпрацюють з українськими громадянами, які хочуть виступити в суді як свідки. За словами Сердюка, він також особисто зустрічався з Януковичем. 17 січня адвокати мають намір з'явитися до суду у Києві.
У свою чергу, прокурор Головної військової прокуратури України Руслан Кравченко розцінив дії адвокатів як неповагу до суду та спрямовані на зрив судових засідань.
Нагадаємо, 29 червня Оболонський суд Києва дозволив заочний судовий процес у справі про держзраду Януковича. Пізніше Янукович повідомив про відмову брати участь у заочному судовому процесі та відкликав своїх адвокатів. Однак 11 грудня вони відновили участь у процесі.
Чотири роки Революції гідності: здобутки Майдану й відповідальність за злочини
Чотири роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи євроінтеграцію України. Чого з того часу вдалося досягти і чи покарані убивці героїв Небесної сотні - у галереї DW.
Фото: Tomas Rafa
Довгоочікувана євроінтеграція
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, протестуючи проти політики тодішнього президента Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Протести скінчилися зміною влади. У березні 2014-го Україна підписала політичну частину угоди, а в червні - економічну. Угода тривалий час була заблокована Нідерландами, але з 1 вересня 2017 року вона нарешті запрацювала.
Фото: REUTERS
Прогрес у втіленні угоди з ЄС на тлі корупції
У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров'я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях - нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.
Фото: Reuters
"Тайговому союзу - ні"
Одна з вимог протестувальників - відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України. За даними КМІС, якби референдум про вступ до нього проводився у вересні 2017 року, "за" проголосували б 15 відсотків громадян України, 55 - "проти" і 30 - не визначились або не голосували б.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Свобода для політв'язнів
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Суд проти президента-втікача
Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Matytsin
Покарання убивць Небесної сотні
За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.
Фото: DW/F. Hofmann
Справи проти "беркутівців"
ГПУ відкрила низку справ проти бійців нині розформованого спецпідрозділу "Беркут" за розгін Майдану та вбивства протестувальників. Частину справ зараз розглядають у судах, деяким "беркутівцям" вдалося втекти до Росії або анексованого Криму. На початку листопада РФ відмовилася видати Україні екс-командира київського "Беркута" Сергія Кусюка, якого підозрюють у перевищенні повноважень.
Фото: Reuters
Меморіал героїв Небесної сотні
Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні - колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.
