Після двох років заборони на виїзд турецький суд дозволив німецькому соціологу Шаро Гаріпу, якого підозрюють у терористичній пропаганді, виїхати з країни.
Шаро ГаріпФото: picture alliance / Linda Say/dpa
Реклама
Турецька влада дозволила німецькому соціологу Шаро Гаріпу, якого підозрюють у поширенні терористичної пропаганди, виїхати з країни. Відповідне рішення було ухвалено судом у вівторок, 19 грудня, передає інформагенція dpa. Згідно з постановою суддів однієї з судових інстанцій Стамбула, 51-річний Гаріп може повернутися до Кельна. Попри вердикт справу проти німецького соціолога не закривають, передає інформагенція dpa.
Шаро Гаріпу заборонили виїзд із Туреччини на початку 2016 року. В січні того року Гаріп, приєднався до відкритого листа понад 1000 турецьких вчених, котрі засуджували жорсткі дії турецького уряду проти курдів, що населяють південно-східні регіони країни. На той час Гаріп викладав за контрактом у одному з навчальних закладів на сході Туреччини. Через участь у петиції, вчений втратив робоче місце.
Згодом Гаріп опинився серед тих турецьких науковців, проти кого органи юстиції країни порушили кримінальні справи. Серед звинувачень є і поширення пропаганди. Турецька прокуратура заборонила Гаріпу, котрий має лише громадянство ФРН, залишати територію Туреччини. Досі впродовж тривалого часу німецькі дипломати намагалися домогтися скасування заборони на виїзд для вченого, але всі дотеперішні спроби були безуспішними.
Нагадаємо, напередодні стамбульський суд звільнив німецьку журналістку та перекладачку Мешале Толу. До звільнення вона провела близько семи місяців під арештом. Попри звільнення, розслідування проти Толу триватиме, а також їй заборони залишати територію Туреччини. Її турецька влада обвинувачує також у пропаганді тероризму та в участі у терористичній організації.
Дитячі руки - дорослі прибутки: як діти з Сирії працюють у Туреччині
Тисячі дітей, які втекли зі своїми батьками з Сирії до Туреччини, працюють, замість того, щоб навчатись у школі. Щоб хоч якось допомогти батькам, діти біженців працюють іноді по 12 годин на добу.
Фото: DW/J. Hahn
Гори тканини і море роботи
Халілю 13 років, він родом з Дамаска. П'ять днів на тиждень підліток працює в кравецькій майстерні, розташованій у підвалі житлового будинку в робітничому районі Стамбула. Такі майстерні тут знайдеш практично на кожній вулиці. І чи не в кожній з них працюють однолітки Халіля.
Фото: DW/J. Hahn
Праця замість школи
Кравецькі машини строчать без угаву. Четверо з 15 працівників цієї текстильної міні-фабрики - діти, і всі вони родом із Сирії. Турецька легка промисловість - галузь, де широко використовується праця нелегальних робітників. До неї нерідко залучають дітей - дешеву, невибагливу та мовчазну робочу силу.
Фото: DW/J. Hahn
Сум за школою
"Про майбутнє я не думаю", - каже 13-річний Халіль, розкладаючи відрізи бавовняної тканини. Його товариш, віком дещо старший за Халіля, шиє з цієї тканини жіноче спіднє. Розкласти тканину, розрізати, зшити - всі дії доведено до автоматизму. У Сирії Халіль навчався в третьому класі, але потім спалахнула війна і його родині довелося тікати - відтоді він не ходить до школи.
Фото: DW/J. Hahn
Експлуатація чи допомога?
Дитяча праця заборонена турецьким законодавством. Той, хто наймає дітей віком молодше 15 років, ризикує відповісти перед законом. Про це відомо й власнику кравецької майстерні, тож він воліє не називати свого імені. "Я даю дітям роботу, щоб вони не жебракували. Знаю, що це заборонено, але, з іншого боку, я допомагаю родинам, котрі мають якось виживати", - запевняє він.
Фото: DW/J. Hahn
"Сподіваюсь повернутись додому"
Мусі теж минає 13-й рік. Так само, як і багато робітників цієї кравецької майстерні, він родом з населеної переважно курдами північної сирійської провінції Афрін. Як Муса проводить своє дозвілля? "Граю у футбол, - відповідає хлопчина. - Сподіваюся, в Сирії скоро настане мир і ми зможемо повернутися додому. Там я хочу вивчитися та стати лікарем".
Фото: DW/J. Hahn
Таємниця дешевизни
Щодня тут шиють тисячі жіночих трусиків - різного розміру, кольору та фасону. Потім їх продаватимуть на базарах за ціною кілька турецьких лір за штуку. Мета - випускати дешевше, ніж конкуренти з Китаю. Діти у майстерні заробляють в перерахунку менше 50 євроцентів за годину, а дорослі - десь вдвічі більше.
Фото: DW/J. Hahn
Батрачити по 12 годин на добу
11-річна Арас працює в цій майстерні вже четвертий місяць. Її мама вагітна, батько сам працює на текстильній фабриці. Робочий день Арас розпочинається о 8-ій годині ранку, і працює вона часом по 12 годин. За день лише двічі вона має право на перерву. За все це дівчинка заробляє 700 турецьких лір на місяць, що в перерахунку - десь 153 євро.
Фото: DW/J. Hahn
Навчання - розкіш
Через те, що вона працює з понеділка до п'ятниці, Арас не може відвідувати державну школу. Щоб отримати хоч якусь освіту, по вихідних вона відвідує заняття, котрі проводить сирійська доброчинна організація. У навчальному плані математика, арабська та турецька мови. Вчителюють тут сирійки, котрі самі втекли до Туреччини, рятуючись від війни на батьківщині.
Фото: DW/J. Hahn
Школа як місце відпочинку
Щодня невеличку сирійську школу відвідують близько 70 дітей у віці від чотирьох до 18 років. Іноді самі вчительки приходять додому до родин та переконують батьків, щоб ті хоч по деяких днях відправляли дітей до школи. Адже це дасть їм можливість мати бодай якусь надію на майбутнє та бути тими, ким вони є - дітьми.
