Суд Європейського Союзу виніс рішення щодо дев'яти позовів українських високопосадовців часів президента Віктора Януковича проти Ради ЄС. У четвер, 11 липня, суд вирішив скасувати санкції Євросоюзу, які діяли щодо них у 2016-2018 роках. Про це повідомляється у прес-релізі Суду ЄС.

Суд ЄС "скасовує акти Ради ЄС, які поширювали обмежувальні заходи на періоди з 6 березня 2016 року по 6 березня 2017 року, з 6 березня 2017 по 6 березня 2018 року на Віктора Януковича та одного з його синів, а також з 6 березня 2018 року по 6 березня 2019 року щодо інших українців", зазначається у прес-релізі.

Зміст позовів

Оскільки Рада ЄС запровадила санкції у 2014-му на один рік та згодом подовжувала їх щороку, то позови стосувалися різних періодів санкцій. Зокрема, Віктор Янукович і його син Олександр просили скасувати обмеження, запроваджені у 2016 і 2017 роках. Ексміністр доходів і зборів Олександр Клименко, колишній голова Нацбанку та віцепрем'єр Сергій Арбузов, ексгенпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, а також ексглава Адміністрації президента Андрій Клюєв просили скасувати рішення щодо санкцій 2018 року.

Частина з цих позовів є схожими, решта - дещо відрізняється. Переважно позивачі стверджують, що Рада ЄС не мала достатніх підстав вносити цих топчиновників до списку або що санкції є непропорційними, порушують їхнє право на власність. 

Найбільш детальними були позови Януковичів. Вони, зокрема, стверджували, що Рада ЄС, запроваджуючи санкції, переслідувала не задекларовані нею цілі, а "намагалася домогтися прихильності нинішнього режиму України, аби Україна продовжила курс на тісніші зв'язки з ЄС". Натомість, згідно з рішенням Ради ЄС, санкції були спрямовані на "підтримку верховенства права і повагу до прав людини в Україні".

Своє рішення Суд ЄС мотивував тим, що Рада ЄС самостійно повинна була перевірити, чи "права на захист та право дієвого судового захисту було дотримано станом на час ухвалення рішення", додається у прес-релізі. Нагадаємо, що Рада ЄС лише у березні 2019 року додала до свого рішення висновок, що в Україні поважається право на захист колишніх високопосадовців, включених до санкційного списку.

Зміни в санкційному списку

Нагадаємо, у березні 2014 року Рада ЄС склала список з 18 українських високопосадовців часів президентства Януковича. Їх туди внесли на підставі розслідування в Україні підозр у привласненні ними державних коштів і виведення їх за межі країни. Санкції полягають у тому, що всі їхні активи на території ЄС були заморожені.

Сам список кілька разів переглядався. З нього викреслили, наприклад, ексміністерку охорони здоров'я Раїсу Богатирьову та Андрія Клюєва. Це вже далеко не перше рішення Суду в Люксембурзі щодо соратників Януковича. Наприклад, на основі його рішень зняли санкції з колишньої міністерки юстиції Олени Лукаш і брата Андрія Клюєва Сергія. А ось 2017 року Януковичі програли апеляцію в Європейському суді, за якою хотіли скасувати санкції з березня 2015 по березень 2016 року.

У березні поточного року санкції подовжили до 2020 року, на них рішення Суду ЄС не поширюється. Нині в списку лише 12 колишніх високопосадовців.

Розслідування в Україні

Основною причиною викреслення високопосадовців зі списку були або недоліки у розслідуваннях щодо них в Україні, або ж рішення українських судів, наприклад, відмова у лютому минулого року Печерського райсуду Києва у здійсненні спеціального досудового розслідування проти Андрія Клюєва.

Прес-секретарка генпрокурора України Лариса Сарган ще за кілька годин до винесення вироку написала у Facebook: "Рішення Суду ЄС жодним чином не вплинуть на хід розслідувань щодо згаданих осіб, які здійснюються правоохоронними органами України".