Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності у вівторок, 28 квітня, підтримав законопроєкт, який дозволить звільнити директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника. Комітет, до якого входить більшість депутатів від пропрезидентської партії "Слуга народу", рекомендував розглянути проєкт закону на найближчому позачерговому засіданні Верховної Ради.

Проти виступили лише депутати від фракції "Голос", які подали 12 альтернативних законопроєктів до рекомендованого комітетом документу. "Схоже, тут екс-БПП-ЄС, які мріяли про звільнення директора НАБУ роками, і інтереси Коломойського зійдуться: і тим, і тим конче потрібно прибрати Ситника. Першим, щоб закрили по них провадження, другим - щоб справу "Привату", яку розслідує НАБУ, таки поховали", - написала депутатка від "Голосу" Олександра Устінова, яка входить до згаданого комітету, на своїй сторінці у Facebook.

Запобіжник від політичного тиску

У чинному законі про НАБУ передбачено, що директора бюро можна звільнити лише в разі негативного висновку незалежних професійних аудиторів, яких делегує для такого аудиту Верховна Рада, президент та Кабмін. Це - один із запобіжників, аби бюро залишалося незалежним від політичного впливу на його керівника і могло без тиску розслідувати корупцію топчиновників у країні. На появі цього запобіжника в законодавстві наполягали міжнародні партнери України ще на початку антикорупційної реформи у 2014 році. Вони надавали фінансову й інституційну підтримку Україні саме за умови того, що НАБУ і його керівник залишатимуться незалежними.

"Усі ці роки представники попередньої влади намагалися змінити закон про НАБУ, аби мати вплив на бюро. Тепер уже нова влада вирішила, що поміняти тезу в законі легше, аніж провести системний незалежний аудит НАБУ і - якщо дійсно є законні підстави - звільнити його (директора Артема Ситника. - Ред.)", - вважає очільниця юридичного департаменту Transparency International Україна Катерина Риженко. За її словами, робота незалежної інституції не може залежати від особистостей. Однак зараз, на її думку, депутати через претензії до конкретного очільника хочуть зробити залежним усе бюро.

Рік тому Генпрокуратура, яку тоді очолював Юрій Луценко, склала адмінпротоколи через відпочинок Артема Ситника в мисливському господарстві на Рівненщині. 25 тисяч гривень за відпочинок нібито сплатили інші люди, а директор НАБУ не вказав цю суму в декларації. Згодом Сарненський суд Рівненської області визнав Ситника винним в адміністративному порушенні та присудив йому штраф розміром у 3400 гривень. Після невдалої спроби оскарження цього рішення воно набрало чинності. Згодом депутат від фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко подав до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає, що за наявності рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності за корупцію, яке набрало чинності, повноваження директора НАБУ припиняються. Якщо ж рішення було винесене щодо чинного керівника бюро, то його, як передбачає законопроєкт, треба негайно звільнити.

Голова експертної антикорупційної організації State Watch Гліб Каневський також вбачає у даному законопроєкті спробу зробити НАБУ залежним від влади. "Цим законопроєктом підважується робота будь-якого директора НАБУ. Всі вони будуть залежними, знаючи особливості української судової системи, і повинні будуть узгоджувати всі свої дії з політиками при владі, аби далі залишатися на посаді", - прогнозує Каневський. За його словами, "ручне" НАБУ набагато вигідніше представникам влади, аніж незалежне, оскільки в такому разі інституцію можна буде використовувати для зведення рахунків з політичними опонентами. "Якщо законопроєкт ухвалять, це призведе до сплеску політичної корупції в Україні, адже тоді ніхто у владі не боятиметься НАБУ", - вважає представник State Watch.

МВФ на сторожі незалежності НАБУ

У Центрі протидії корупції, своєю чергою, наголошують, що законопроєкт підриває засади незалежності НАБУ та його керівника, що свого часу було однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) для надання фінансової допомоги Україні. Відхилення від таких засад може поставити під загрозу майбутню співпрацю України з фондом. За інформацією "Європейської правди", голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден попередив Офіс президента України, що можливі зміни законодавства щодо НАБУ призведуть до перегляду дій МВФ в Україні. "Будь-які законодавчі зміни, які звужують незалежність НАБУ, будуть сприйняті як відмова від попередніх антикорупційних зобов'язань і потребуватимуть коригування будь-якої нової програми (співпраці МВФ з Україною. - Ред.)", - цитує видання керівника місії фонду.

У самому НАБУ вважають законопроєкт таким, що суперечить чинному закону про НАБУ. "Бюро звикло працювати під тиском, оскільки підслідними НАБУ особами є топпосадовці, у тому числі й нардепи. Подібні рішення, законопроєкти, пропозиції не вперше трапляються в історії бюро і виглядають, як чергова спроба наступу на незалежність правоохоронного органу", - говориться на офіційний сторінці НАБУ в Facebook.