Німеччина, Франція, Нідерланди і Данія докладали зусиль, аби не допустити проведення саміту лідерів держав та урядів НАТО 2018 року в Туреччині. Про це пише німецька газета Die Welt. Видання зазначає, що 18 країн ЄС і Канада погодилися з рішенням, що зустріч такого рівня не можна проводити в Стамбулі.

Під час саміту Альянсу 2016 року у Варшаві представники Туреччини буцімто запропонували провести у Стамбулі саміт, запланований на 2018 рік. Проте країни НАТО на той час вирішили відкласти рішення на більш пізній термін, повідомляє німецька газета. Очікується, що міністри оборони країн Альянсу ухвалять остаточне рішення під час зустрічі у червні. За даними Die Welt, їхньою пропозицією буде проведення саміту НАТО 2018 року у новій штаб-квартирі в Брюсселі.

Відповідь на політику Ердогана

Після придушення спроби військового перевороту Анкара розпочала масові переслідування журналістів, вчителів, солдатів та суддів. "Ми не хочемо зміцнювати міжнародний авторитет Туреччини і прагнемо уникнути враження, що НАТО підтримує внутрішню політику турецького уряду", - сказав неназваний високопосадовець НАТО в інтерв'ю Die Welt, пояснюючи мотиви європейських членів Альянсу.

Заступник речника НАТО Пірс Казалет повідомив DW, що країни-члени організації ще не ухвалили рішення щодо місця проведення саміту у 2018 році. "На зустрічі лідерів НАТО минулого тижня (в Брюсселі, - Ред.) Туреччина запропонувала прийняти у себе один із наступних самітів, і це не обов'язково має бути зустріч наступного року, - сказав Казалет. - Також розглядається можливість проведення саміту у новій штаб-квартирі НАТО в Брюсселі".

Берлін і Анкара побили глека

Останні два роки відбувається помітне погіршення відносин між Німеччиною і Туреччиною. Найсвіжіший інцидент - у травні Анкара заборонила німецьким парламентарям відвідати військових Бундесверу, дислокованих на авіабазі "Інджирлік". Понад 250 німецьких військовослужбовців беруть участь у міжнародній коаліції боротьби з "Ісламською державою" на Близькому Сході. Німці забезпечують зокрема розвідку та іншу підтримку міжнародної операції.

В Анкарі такий крок називають відповіддю на рішення Берліна надати притулок турецьким військовим, яких на батьківщині звинувачують в участі у путчі проти президента Реджепа Таїпа Ердогана у липні 2016 року. Відтоді з'явилася інформація про те, що Берлін почав розглядати інші країн як потенційні майданчики для розміщення військових літаків і персоналу. Серед них Йорданія, Кувейт і Кіпр.

Напередодні зустрічі з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом минулого тижня на саміті НАТО в Брюсселі німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) пригрозила вивести німців з турецької бази, якщо лідери не домовляться. "Я поясню президенту Туреччини під час переговорів, що те, щоб наших солдатів могли відвідати члени Бундестагу, є необхідною умовою", - сказала Меркель. Як стало відомо днями, прийняття остаточного рішення щодо передислокації солдатів Бундесверу в Берліні поки що вирішили відкласти.

Загроза цінностям НАТО

Погіршення відносин між двома військовими союзниками має в своїй основі занепокоєння згортанням демократичних процесів в Туреччині. НАТО був створений не лише як військовий, а й політичний альянс, члени якого просувають демократичні цінності. У 2016 році генсек НАТО Єнс Столтенберг сказав на зустрічі зі студентами в Грузії, що головна риса НАТО, яка видрізняє його з-поміж інших військових альянсів полягає в тому, що всі країни-члени організації поділяють єдині цінності. "Демократія, свобода слова, свобода ЗМІ, незалежність судової системи і захист меншини - це ті цінності, які нас об'єднують. І це ті цінності, які НАТО захищає з моменту свого заснування у 1949 році," - сказав Столтенберг.

Держави-члени поки що не використали НАТО в якості посередника, через якого можна було озвучити занепокоєння з приводу придушення опору в Туреччині ії консолідації влади президентом. Однак європейські інституції, серед них і Венеційська комісії Ради Європи, попереджають, що Туреччина перебуває "на дорозі до автократії".