Законопроект, який вніс на розгляд парламенту представник президента, розчищає шлях главі фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) у Верховній Раді Юрію Луценко до кабінету генпрокурора. В документі наголошується, що тепер ані вищої юридичної освіти, ані стажу роботи на посаді прокурора не потрібно, щоб посісти це високе місце. Достатньо лише вищої освіти та стажу роботи в галузі права або досвіду роботи в законодавчому та правоохоронному органах не менше п'яти років.

Тим часом Луценко й сам вже встиг підкормити чутки про своє можливе призначення, заявивши, що готовий очолити Генеральну прокуратуру України (ГПУ).

У генпрокурори би пішов, хай закони змінять

Не всі депутати фракції БПП схвально сприйняли такі законодавчі ініціативи. "Яке має відношення посада генерального прокурора до роботи Верховної Ради - це загадка, - обурюється народний депутат Сергій Лещенко. - По-перше, генпрокурор не має права законодавчої ініціативи. По-друге, посада генпрокурора є аполітичною по закону. Йому заборонено бути членом будь-якої партії".

Одразу після повідомлення про чудо зміни до закону Сергій Лещенко на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написав, що раз змінюють закон, то й він готовий подаватись на цю посаду. Щоправда, йому це навряд чи вдасться навіть за великого бажання.

"Цей законопроект - він тупо під Луценка, - говорить Сергій Лещенко. - Вони поставили обмеження - п'ятирічний досвід роботи в законодавчому органі. Луценко - не перший рік в парламенті. Він зможе подаватись, а інші кандидати не зможуть".

Генпрокурор без юросвіти

Юрій Луценко хоч і має досвід роботи в МВС, проте за освітою він не юрист, а інженер електронної техніки. В жодній європейській країні не знайти випадків, коли прокуратуру очолює людина без юридичної освіти, говорить експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

"Є документ Венеціанської комісії, де говориться, що органи звинувачення в кожній країні мають бути професійними і унеможливлювати політичний вплив на них, - пояснює Банчук. - А коли в законі йдеться про законодавчий стаж, то зрозуміло, що йдеться про депутата, і тут ми зіштовхуємось з принципом про аполітичність керівника". Те, що відбувається в Україні, демонструє, наскільки вона далека від європейських стандартів, говорить експерт.

Не підійшли за критеріями - поміняли критерії

В Україні раніше вже були випадки, коли заради певних кандидатур видаляли старі положення з закону й дописували нові.

Олег Махніцький та Віталій Ярема також не відповідали критеріям посади генпрокурора за законами 2014 року. "Тоді, згідно з законом, щоб стати генпрокурором потрібно було мати досвід роботи в прокуратурі як мінімум сім років, зокрема три - на керівних посадах", - пояснює юрист та екс-керівник національного центрального бюро Інтерполу в Україні Кирило Куліков.

Олег Махніцький хоч і працював в органах прокуратури, але менше семи років. Але через те, що він був лише виконуючим обов’язків генпрокурора, депутати заплющили очі на його невідповідність вимогам закону. А от для Віталія Яреми пом’якшили закон, змінивши формулювання "досвід у прокуратурі" на "досвід в області права".

На думку Кулікова, закони під кандидатури останнім часом міняють часто. Так само діяли, коли до уряду й прокуратури запрошували грузинських фахівців, пом’якшуючи норми закону про обов’язкове знання української мови держслужбовцями та наявність українського диплому.

Подвійні стандарти

В історії зі зміною закону під майбутнього генпрокурора привертає до себе увагу ще й те, що торік, коли в Україні тривав конкурс на відбір до місцевих прокуратур, на керівні посади дозволяли подаватися лише особам зі стажем роботи в прокуратурі.

Тоді законодавці не стали чіпати цієї норми. Саме через це, за результатами конкурсу, 84 відсотки з призначених очільників місцевих прокуратур раніше обіймали посади керівників районних прокуратур. Оновлення місцевих прокуратур не відбулося.