Згідно з Лісабонською угодою та за рішенням глави Європейського зовнішньополітичного відомства Кетрін Ештон, у Європі створюють вісім представництв Євросоюзу нового типу: в Україні, Грузії, Молдові, Македонії, Сербії, Норвегії, Швейцарії і Вірменії. Ще 12 відкриють в Азії і близько 30 – в Африці. Нові дипустанови отримають право координувати діяльність посольств країн-членів ЄС у Києві й виступати із заявами від імені ЄС. Цікаво, що Росії та США у списку країн, де відкриють такі представництва, немає.

Як повідомила «Німецькій хвилі» координатор прес-служби Представництва ЄС в Україні Ольга Максименко, ці установи стануть частиною так званої нової європейської дипломатичної служби (EEAS): «Делегації додатково переберуть на себе функції, які нині виконує країна ЄС, що головує в Раді ЄС. Таким чином делегації будуть представляти ЄС в цілому». За словами Максименко, нині представництво ЄС в Україні – на перехідному етапі, адже процес змін відбуватиметься поступово, і міністерства закордонних справ країн-членів ЄС ще мають скерувати своїх представників до нової служби.

Від двосторонніх відносин до відносин з цілою Європою

На думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олега Мірошниченка: «Поки що лише закладено гарну передумову в цьому напрямі. ЄС є інерційним утворенням, і зміни відбуваються не одразу. Можна очікувати, що ще принаймні деякий час «великі» члени ЄС, як-то Франція та Німеччина, продовжуватимуть віддавати перевагу двосторонньому формату стосунків з важливими геополітичними партнерами, приміром, з Росією».

Загалом оглядачі у Києві називають факт створення таких «супер-місій» позитивною новиною. «Насамперед для самого Євросоюзу. Це крок до більш єдиної зовнішньої політики ЄС. Для України це також спрощуватиме комунікацію з Євросоюзом» - зауважує Володимир Єрмоленко, директор європейських проектів МГО «Інтерньюз-Україна». І додає, що донедавна зовнішня політика ЄС фактично була розпорошена між кількома інституціями: Європейською комісією, країною-головою ЄС, секретаріатом Ради міністрів ЄС, Європейським парламентом та урядами 27 держав-членів. «Це був своєрідний автомобіль із кількома водіями. Тепер усе має змінитися», - зауважує експерт.

За словами Єрмоленко, відтепер немає сенсу гадати на кавовій гущі, які позитивні речі принесе шестимісячне головування чергової країни ЄС, адже вона вже не матиме визначальних повноважень у зовнішній політиці. «Тому, приміром, для України буде байдуже, головує скептична щодо неї Іспанія, як це є нині, чи позитивні щодо Україні Польща чи Угорщина (2011 рік)», - вважає експерт.

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Христина Ніколайчук