1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Суїцид Рахата Алієва - не крапка у справі в Австрії

Віталій Волков, Тетяна Вєжис25 лютого 2015 р.

Смерть колишнього зятя Нурсултана Назарбаєва у в'язниці в Відні додала запитань автрійській юстиції, однак не зняла їх щодо кримінальних справ, по яких проходив опальний олігарх.

Рахат Алієв
Рахат АлієвФото: picture-alliance/dpa

Колишній зять президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, колишній заступник глави казахстанського Комітету національної безпеки (КНБ), колишній посол республіки в Австрії та в Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ) Рахат Алієв мертвий.

Міністерство юстиції Австрії визнало офіційною причиною смерті самогубство. Зранку 24 лютого працівниками в'язниці Йозефштадт у Відні Алієва було знайдено мертвим у ванній кімнаті одиночної камери, де олігарх як обвинувачений очікував суду по так званій "справі менеджерів "Нурбанку".

Передісторія

Прокуратура Відня наприкінці грудня 2014 року звинуватила його та двох його спільників - колишнього главу КНБ Альнура Мусаєва й колишнього охоронця Алієва Вадима Кошляка - у викраденні та вбивстві двох банкірів. За схожим обвинуваченням, а також за низку інших тяжких звинувачень, зокрема спробу здійснення державного перевороту, в самому Казахстані Алієва вже було засуджено до 40 років тюремного ув’язнення у 2008 році, щоправда цей вирок було винесено заочно, оскільки ще у 2007 році Алієв утік із Казахстану до Австрії.

У віденській в'язниці ЙозефштадтФото: dpa

Сам Алієв оголосив себе супротивником режиму Назарбаєва та стверджував, що звинувачення щодо нього політично вмотивовані. Також він заявляв, що казахтанські спецслужби полюють на нього з метою викрадання чи ліквідації. Австрійські органи юстиції двічі відмовляли Астані в екстрадиції олігарха, але 5 червня 2014 року його затримали в аеропорту Відня, і відтоді він утримувався за ґратами.

"Справа "Нурбанку", а також низка інших справ, які ведуться відносно Алієва в Австрії та в інших країнах Європи, його зв’язки із австрійським істеблішментом, дії Астани проти нього з використанням своїх контактів в Австрії зробили майбутній суд над ним значною подією для Відня. А смерть у камері лише додала драматизму та загадковості. Так, один з віденських адвокатів Алієва, Манфред Айнедтер, в інтерв’ю австрійській газеті Kurier заявив, що не вірить в самогубство свого клієнта, і що його син, адвокат Клаус Айнедтер, напередодні відвідував його та застав його в нормальному душевному стані.

Алієв не був схильним до суїциду

Німецький експерт Міхаель Лаубш, який перебуває у Відні, розповів DW, що у вівторок, 24 лютого, Алієв якраз мав виступати свідком у суді по справі нібито шантажу з боку його нещодавніх співкамерників. Вони, за словами Алієва, погрожували йому та вимагали грошей. "Але після його заяви про це, керівництво тюрми перевело його в камеру-одиночку. Там він мав інтенсивно готуватися до суду з присяжними по "справі "Нурбанку", оскільки обвинувальний висновок прокуратури, який було передано до суду, спостерігачі оцінили як "міцний". Сам Алієв його не оскаржив", - розповідає Міхаель Лаубш. За його словами, якби цей обвинувальний висновок не був переконливим, його б не санкціонувало міністерство юстиції Австрії, а воно його "пропустило" до суду. "Тому суворий обвинувальний вирок майорів перед Алієвим як цілковито реальний сценарій", - продовжує експерт.

Він наголошує, що смерть головного обвинуваченого в одному з найбільш помітних судових процесів Австрії, звісно, викликала ті чи інші підозри, і навіть "теорії змови". "Керівництво в'язниці стверджує, що Алієва не було класифіковано як схильного до суїциду - а в австрійських тюрмах з 2007 року була введена спеціальна система класифікації VISCI, яка, за результатами спеціального опитування, розподіляє в’язнів на три категорії – "червону", "жовту" та "зелену". Так ось Алієва було віднесено до "зелених". Тому за його камерою не вели спеціального спостереження. Зокрема, за камерою стежили, але за ванною кімнатою - ні. З іншого боку, мені відомо, що ще до взяття під варту Алієв приймав психотропні препарати та ледве справлявся з ситуацією, в яку потрапив", - каже Міхаель Лаубш. За його оцінками, у будь-якому випадку, адміністрації в'язниці доведеться відповісти на низку неприємних запитань, а поліція та прокуратура серйозно займуться перевіркою того, чи є підстави сумніватися у версії про самогубство, яку запропонували керівництво тюрми та мінюст.

Міхаель ЛаубшФото: Michael Laubsch

"Однак в Австрії це не єдиний випадок самогубства відомого в’язня. Можна нагадати про відомого терориста Франца Фуксе, який повісився у тюрмі у Граці у 2000 році. Іноді відомі особи хочуть запобігти таким чином публічному процесу", - каже німецький експерт.

Процес триватиме

В інтерв’ю DW колишній прем’єр-міністр Казахстану Акежан Кажегельдін дав таку оцінку ситуації: "Якщо в Австрії відповідні органи знайдуть сліди насильства на тілі, то можна буде піддати сумніву версію самогубства. Поки що вона у мене сумнівів не викликає. Я знаю цю людину особисто. Іноді він поводив себе як психопат, наприклад, примусив обстригти наголо жінку-росіянку, яка працювала кухаркою у посольстві у Відні. Є докази, що він привселюдно проявляв незвичну грубість до своїх підлеглих. У психопатів є емоційна вразливість та слабкість".

Інше питання, яке виникає, - як вплине смерть Алієва на хід процесу в Австрії? Акежан Кажегельдін наголошує, що смертю Алієва справа про вбивство банкірів не завершиться. "В ній є ще два ймовірних спільника. Скоріше за все, буде перенесена дата початку слухань, але Мусаєв та Кошляк пройдуть процес до кінця, і подивимось, що скаже суд. Те ж саме і з іншими розслідуваннями - адже крім справи про вбивство банкірів "Нурбанку", в Європі є кілька інших справ, по яких Алієв проходив як підозрюваний. Найбільш масштабна з них - це справа про відмивання брудних коштів на території ЄС". Вона на даний момент охопила шість країн, каже опозиційний політик, який живе в Європі.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW