"Східне партнерство" є ініціативою Євросоюзу для співпраці з Україною, Грузією, Молдовою, Азербайджаном, Білоруссю та Вірменією. Оскільки відносини Брюсселя з кожною з цих країн є дуже різними, то ця ініціатива могла би залишитися не більше ніж просто майданчиком для діалогу. Однак ЄС використовує її, аби наблизити до себе своїх східних сусідів - не стільки в політичному плані, бо для цього є угоди про асоціацію, скільки в практичному.

Нині основним інструментом для цього є так звані "20 завдань до 2020 року", затверджені на саміті "Східного партнерства" у листопаді минулого року в Брюсселі. Майже рік потому, 15 жовтня, міністри закордонних справ країн ЄС та східних партнерів зібралися в Люксембурзі, аби підбити перші підсумки.

Перші конкретні досягнення

Єврокомісар з політики сусідства Йоганнес Ган (Johannes Hahn) запевняє, що ЄС і партнери перебувають "на хорошому шляху" до виконання "20 завдань". "Наприклад, зараз ми маємо змогу надавати понад 50 відсотків нашої підтримки малому та середньому бізнесу в національних валютах. Це те, про що вони просили", - зауважив він. Як відомо, для малих і середніх підприємців брати позики в євро або доларах США становить додаткові ризики, зокрема через валютні коливання. Тому ЄС і вирішив надавати кредити у національній валюті.

Крім того, за словами Гана, ЄС збільшує кількість місць для обмінів науковців і студентів у рамках програми Erasmus. Також у вересні в Тбілісі відкрили першу "Європейську школу Східного партнерства". Це виш, у якому молодь з усіх шести країн-учасниць здобуває диплом бакалавра європейських студій. Єврокомісар повідомив, що вже й інші країни подали заявки на відкриття таких самих вишів у них.

Побороти "відтік мізків"

Йоганнес Ган наголосив, що ціль реалізації багатьох з "20 завдань" - "забезпечити кращі умови життя та скоротити розрив у доходах та добробуті між ЄС і його сусідами". На його переконання, "це є критично важливим, аби відреагувати на "відтік мізків" та спробувати його перетворити на "кругообіг мізків".

Ця проблема непокоїть і Карін Кнайссль (Karin Kneissl), міністерку закордонних справ Австрії - країни, яка нині голосує в Раді ЄС. "Ми знаємо про "відтік мізків" - з України, з Молдови", - каже вона. Шукати шляхи вирішення планують, зокрема, 7 грудня у Відні. За словами Кнайссль, там планують провести конференцію високого рівня, присвячену ринку робочої сили та можливостям працевлаштування молоді.

Один з високопосадових чиновників ЄС говорить на умовах анонімності, що найбільший прогрес видно у тих з "20 завдань", які пов'язані з економічними питаннями - це торгівля, гармонізація цифрових ринків, Трансєвропейська транспортна мережа (TEN-T). "На жаль, суттєво менше прогресу в таких питаннях, як верховенство права, реформа судової системи", - додає джерело DW.

Залізниці, автодороги та роумінг

Єврокомісар Ган сподівається, що до кінця 2020 року вдасться побудувати понад 5000 кілометрів доріг та залізниці в рамках мережі TEN-T. Ця ініціатива покликана усунути прогалиних в транспортних коридорах у ЄС. Два з цих коридорів доходять до кордонів України - по одній залізничній гілці та автодорозі в Угорщині та Словаччині. 

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін також каже про найбільше просування у цифровій сфері та інфраструктурі. "Щодо транспортної мережі зараз триває планування майбутніх проектів. Ми дивимося, які проекти можуть отримати підтримку ЄС", - зазначив він. Зі своїм грузинським колегою Давідом Залкаліані він у Люксембургу обговорив проект, який би об'єднав ЄС, Україну та Грузію. Крім того, він домовився про тристоронню зустріч з Грузією та Азербайджаном щодо вантажних перевезень. Мова тут іде про морські шляхи сполучення.

У цифровій сфері одне з центральних питань - це роумінг. За словами Клімкіна, зараз тривають переговори з українськими операторами мобільного зв'язку. "Це ж не тільки державна справа, що ми пропишемо, а вони одразу виконають. Послуги надаються приватними компаніями. Ми маємо зрозуміти, яким чином приватні компанії зможуть піти на зустріч одна одній", - розповів український урядовець. За його словами, "є проблеми з позицією деяких операторів". Яких саме, він не назвав. Після того, як вдасться з'ясувати, на що оператори згодні піти, тоді вже можна буде вирішувати, "яким чином ми можемо або усунути роумінг, або значно зменшити плату за роумінг", додав Клімкін. Перші серйозні результати можна очікувати наступного року, сподівається міністр.

Ставлення до Росії

"Для нас цілі, - підсумовує Клімкін, - взаємодія з країнами, які нас оточують, оскільки ми не можемо допустити, щоб Росія зміцнювала свій вплив там".

Натомість єврокомісар Ган переконує, що намагання створити тісніші зв'язки між шістьма сусідами та ЄС не слід розглядати як свого роду "захоплення" їх Євросоюзом. "Навпаки, ідеться про створення впевненості та довіри з боку наших сусідів, що має вести до впевненості та довіри з боку сусідів наших сусідів", - наголосив Ган, натякаючи, очевидно, на Росію. Брюссель тривалий час наполягає, що "Східне партнерство" проти Росії не спрямоване.

З ним погоджується і міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей. "Як би хто не хотів, ця ініціатива не перетворилась на якусь конфронтаційну концепцію, спрямовану проти третіх держав", - вважає він.