Після метушливого Берліна містечко Пархім на півдорозі між німецькою столицею і Гамбургом справляє враження тихої оази. Сюди, мабуть, як у санаторій, можна скеровувати на лікування втомлених від щоденного стресу менеджерів та брокерів.Весь центр містечка з населенням у 20 тисяч осіб - пішохідна зона, яку можна обійти за п'ять хвилин. Ратуша та багато інших дбайливо відреставрованих будинків в центрі цілком могли б слугувати декорацією для художнього фільму зі середньовічним сюжетом.

Два століття спокою

За свою майже тисячолітню історію Пархім пережив декілька пожеж, дві епідемії чуми, інквізицію, навалу наполеонівських солдатів, яка, однак, стала останнім великим потрясінням для міста. Дві світові війни у ХХ столітті обійшли стороною Пархім, отже минулі два століття були відносно спокійними, якщо не вважати емоційного пориву, викликаного об'єднанням Німеччини. Тоді - на початку 1990-х років - перше вільно обрані збори міських депутатів прийняли рішення повернути історичні назви перейменованим в різний час вулицям і площам, таким, як Кривава, Липова і Рожева вулиці, Чернечий провулок тощо. Повернення колишніх назв пройшло без «скрипу». Найважче виявилося з вулицями в тому районі міста, який було збудовано вже за часів розквіту історичного матеріалізму і де вулицями спочатку дали імена вождів і інших діячів міжнародного комуністичного руху: Леніна, Отто Нушка, Юрія Гагаріна, Рози Люксембург, Карла Лібкнехта, а також деяких німецьких антифашистів.

"Недемократичні" вулиці

З Гагаріним у депутатів міських зборів проблем немає. А от вождя світового пролетаріату і трьох комуністичних функціонерів НДР вони хотіли б позбутися. Першу спробу міські народні обранці зробили ще 2003 року, але не врахували тоді бюрократичних формальностей. Тепер питання знову стоїть на порядку денному. Проект відповідної резолюції - тепер з дотриманням вже всіх належних формальностей - спільно внесли християнсько-демократична (ХДС) і соціал-демократична (СДПН) фракції. Як розповідає Гельмут Греш, голова міської ХДС: «Цей район збудували років 30 - 35 тому. Тоді новим вулицям і були присвоєні такі назви. Перейменувати ми хочемо тільки чотири. Йдеться не про Розу Люксембург, Карла Лібкнехта або Юрія Гагаріна, а про представників НДР, які служили опорами режиму. Ну, а з Леніним у нас взагалі від початку була велика проблема. Ми вважаємо, що всі ці імена несумісні з нашими сьогоднішніми уявленнями про демократію", - каже Греш.

Міська епопея

У вересні на чергове засідання міських зборів буде винесено проект резолюції - спочатку лише про намір перейменувати чотири вулиці з пропозиціями за новими назвами. Потім протягом принаймні трьох місяців триватиме всенародне обговорення, де городяни отримають можливість висловити свою думку з приводу запланованих перейменувань, а також запропонувати нові назви вулиць. І лише відтак депутати міських зборів приймуть остаточне рішення. Ностальгічних протестів з боку мешканців ніхто не очікує, адже проти затії консерваторів і соціал-демократів виступає нечисленна фракція Лівої партії у міськраді.

Автор: Микита Жолквер
Редактор: Дмитро Каневський