Фахівці з аналітичних центрів Польщі, Словаччини, України, Угорщини, Чехії твердять: у виробництві і шляхах поставок природного газу до Європи відбуваються значні зміни. Саме в останні роки. І це відкриває нові можливості для енергетичної безпеки країн Центральної та Східної Європи.

Йдеться про будівництво нових трубопроводів, а відтак про більшу конкуренцію між маршрутами транзиту. Також і про збільшення імпорту зрідженого природного газу, розробку сланцевого газу, нову євромодель газового ринку і, підкреслюють фахівці, стає більше короткострокових угод. Такі контракти, за оцінкою експертів, послаблюють позицію російського "Газпрому" на європейському ринку.

Нова доба контрактів

Українська експертка Ірина Коссе координує аналітичну роботу фахівців з різних країн у межах проекту "Співпраця між аналітичними центрами Вишеградської четвірки та України задля підтримки публічної дискусії з євроінтеграційних питань та адвокації реформ". В інтерв'ю DW вона зазначила, що поява нових джерел газу на ринку Європи та спотова торгівля означають початок нової доби короткострокових контрактів на газ. За її словами, країни Центральної та Східної мають вирішити: як за нових умов вони фінансуватимуть інфраструктурні проекти в газовій сфері? І як утворити спотові ринки, надто коли мало постачальників і є можливість маніпулювати таким ринком?

Автори звіту "Енергетична безпека в Центральній та Східній Європі: у пошуках єдиного підходу" також радять згаданим п'ятьом країнам координувати свою енергетичну політику. Одним з варіантів такої координації економіст Ірина Коссе і експерт Інституту міжнародних справ Андраш Дік (Угорщина) називають – спільний проект газового коридору Північ-Південь та включенню до нього української газотранспортної системи й підземних газових сховищ (ПГС). Інший варіант – доступ європейських газових трейдерів до українських ПГС на умовах оренди вільних потужностей.

Ласкаво просимо третіх

Експерт Інституту центральноєвропейської політики зі Словаччини Павол Салаї запевняє, що для боротьби з монополізацією ринку "Газпромом" країни регіону мають допомагати Єврокомісії в антимонопольному розслідуванні проти "Газпрому". І запрошувати представників Єврокомісії на переговори національних компаній з "Газпромом". Ще серед рекомендацій – зводити в Україні та Південно-Східній Європі інтерконнектори та поширювати правила ЄС за межі ЄС через Енергетичне співтовариство та Енергетичну хартію.

Що ж до видобутку газу зі сланців та щільних порід, то чеська експертка Гелена Шульцова наголошує, що в Європі сланцевої революції, як в США, не відбудеться. Тому що, по-перше, немає інфраструктури, по-друге – лібералізованого ринку газу та доступу до транспортних мереж, і, по-третє, складна геологія видобутку. Шульцова каже, за 5-7 років розвідки буде більше ясності в цьому питанні, але "сланець точно не замінить імпорт газу".

Вона зауважує, що є й екологічні питання видобутку, але звертає увагу, що видобуток вугілля в Україні – ще більш шкідливий для довкілля. На питання щодо альтернатив російському газу вона відповіла так само, як і експерт зі Словаччини: "Енергозбереження. В Україні використовується надмірно багато газу. Можна економити."

Словацька гра

А от реверсні газові контракти можуть зробити реальними альтернативні поставки газу до ринку України, проте існують юридичні труднощі з віртуальними реверс-потоками, тому реверс може здійснюватись фізично. З такою оцінкою українського експерта з енергетики Дмитра Науменка погоджується й Павол Салаї зі Словаччини. "Так, російський газ перетне кордон з України до Словаччини, потім повернеться і буде проданий за іншою ціною. Проблеми реверсу – юридичні, треба угода між "Газпромом" і Києвом, що російський газ може лишитись в Україні, але бути придбаним у європродавця, а також те, що каже словацький уряд, хоч це і непрозоро, що потрібна технічна інформація про обсяги газу, якої немає."

На прохання прокоментувати, чи є у Братислави політичні причини, як йдеться в матеріалі DW "Словацький газовий покер", експерт відповів, що нинішній словацький уряд є більш проросійським, ніж попередній: "А "Газпром" – компанія непрозора, і керується політичними мотивами." Економіст Ірина Коссе підтверджує, що газ до західних кордонів України вважається російським, тому віртуальний реверс неможливий. А фізичний реверс може бути – якщо зведуть додаткову трубу зі Словаччини до України. Експертка наголошує, саме наявність таких зворотних газопроводів дала можливість реверсного постачання газу з Польщі та Угорщини.