Німеччина однією з останніх країн Євросоюзу відкрила свій ринок праці для громадян з нових членів спільноти – Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Словенії, Естонії, Латвії та Литви. Це сталося 1 травня 2011 року. З того часу, за даними Федерального агентства праці, до ФРН на роботу приїхало 63 тисячі східних європейців. Рік тому ця установа виходила з того, що щороку новоприбулих буде не менше 140 тисяч, тобто більш як удвічі більше.

Хто раніше встав…

Причину такої ситуації голова Федерального агентства праці Франк-Юрґен Візе вбачає в тому, що Великобританія та Ірландія відкрили свої ринки значно раніше, тому ті, хто мав бажання працювати за кордоном, поїхали до цих країн. Крім того, в Об’єднаному Королівстві та Ірландії східні європейці менше стикаються з мовними проблемами, оскільки в школах вивчають здебільшого англійську.

Переважна більшість тих, хто приїхав на роботу до Німеччини за останній рік, походять з Польщі – 67 відсотків. Далі йдуть угорці (13 відсотків) та чехи (7 відсотків). Вони осіли здебільшого в таких землях, як Баварія, Північний Рейн-Вестфалія та Баден-Вюртемберг. Східноєвропейці працевлаштовуються переважно на сезонних роботах, на будівництві та у переробній галузі.

Мовний бар'єр

Тим часом Німеччина стає дедалі популярнішою серед шукачів роботи з південноєвропейських країн-членів спільноти, що нині переживають економічну скруту – Іспанії, Греції, Португалії та Італії. Експерти вважають, що з цих країн могло б приїхати ще більше кваліфікованих працівників, утім, перепоною стає мовний бар’єр.

Офіційна статистика щодо працівників з так званих "третіх країн", до яких належить і Україна, за останні п'ять років мала позитивну динаміку. Кількість працівників з держав, що не є членами Європейського Союзу, в Німеччині постійно зростає, особливо відколи таким працівникам почали видавати необмежений дозвіл на перебування у ФРН.