Влада Сполучених Штатів спокійно відреагувала на повідомлення про підписання контрактів на постачання російського газу до Китаю. Очільник дипломатичного відомства США Джона Керрі зазначив у середу, 21 травня, що нові домовленості жодним чином не пов’язані з актуальною дипломатичною напруженість навколо української кризи. Під час свого візиту до Мексики Керрі також нагадав, що російсько-китайські домовленості є результатом роботи, яка тривала близько десяти років. Цей контракт не є "несподіваною реакцією на те, що відбувається" в Україні, наводить слова Керрі інформаційне агентство AP. "І якщо світ виграє від цього, то це чудово", - додав держсекретар США.

Подібну думку висловила й речниця держдепартаменту США Джен Псакі. Вона зазначила: "Це не дивина для нас, що країни-сусіди спілкуються одне з одним щодо своєї співпраці - з економічних питань чи будь-яких інших".

Нові угоди між Росією та Китаєм щодо поставок російського природного газу до КНР були підписані в середу, 21 травня. Загальну вартість угод оцінюють у 400 мільярдів доларів.

Зокрема, контракти передбачають постачання блакитного палива російським державним концерном "Газпром" китайській державній компанії China Petroleum Corp. загальним річним обсягом у 38 мільярдів кубометрів газу. Це відповідатиме майже чверті загального обсягу споживання газу в КНР за рік.

Двері до ринку Азії

На відміну від американських політиків експерти відкрито говорять про політичну складову російсько-китайських газових домовленостей. "Росія і Путін можуть тепер продемонструвати, що вони не є абсолютно ізольованими через українську кризу. Росія показала, що має дуже надійні стратегічні відносини з Китаєм", - каже Кеун-Вук Пек з Оксфордського інституту енергетичних досліджень, якого цитує інформагентство AP.

Крім того, для Росії нові угоди - крок у напрямку розширення ринків збуту свого блакитного палива, вважає експерт. Нині головні клієнти "Газпрому" розташовані переважно в Європі. Він звернув увагу на те, що газові домовленості між Пекіном і Москвою відкривають для Росії двері, як ведуть до азіатського енергетичного ринку.

Для Китаю ж нові угоди є, у першу чергу, можливістю великою мірою покрити дефіцит газу та зменшити залежність економіки від вугілля.