США в очікуванні інавгурації Трампа на тлі протестів
Максим Сидоржевський
20 січня 2017 р.
Напередодні інавгурації Трампа у Нью-Йорку відбулася багатотисячна акція протесту. Протести очікуються і у Вашингтоні під час самої інавгурації у п'ятницю, 20 січня.
Реклама
У Нью-Йорку ввечері за місцевим часом у четвер, 19 січня, напередодні інавгурації Дональда Трампа, відбулася багатотисячна акція протесту. Серед інших, у ній взяли участь американські зірки і відомі політики, включаючи мера Нью-Йорка Білла де Блазіо, акторів Роберта Де Ніро, Алека Болдуїна, акторку Джуліанну Мур, режисера Майкла Мура і багатьох інших.
За словами Джастіна Кребса, одного з організаторів, він не очікує, що їм вдасться змінити мислення Трампа, однак він сподівається підбадьорити людей, які роздратовані майбутнім правлінням Трампа. "Ми посилаємо сигнал містеру Трампу і всій країні, що ми виступаємо за рівність, громадянські права, громадянські свободи і захист навколишнього середовища", - додав організатор.
Раніше в четвер у Вашингтоні відбувся концерт на честь обрання Трампа. Сам Дональд Трамп під час концерту пообіцяв об'єднати країну і зробити Америку величною, як ніколи.
Присяга Трампа
Як очікується, Дональд Трамп складе присягу президента опівдні на сходах Капітолію у Вашингтоні, після чого виступить з інавгураційною промовою. Після цього у Капітолії відбудеться урочистий обід, а о 15 годині за місцевим часом має відбутись інавгураційний парад. На офіційній церемонії буде присутня і колишня опонентка Трампа на виборах, екс-держсекретарка Гілларі Клінтон разом з чоловіком, екс-президентом Біллом Клінтоном, а також екс-президенти Джиммі Картер і Джордж Буш-молодший.
Як повідомляє Reuters, за інавгурацією Трампа у центральній частині Вашингтона планують спостерігати близько 900 тисяч осіб. У центрі міста противники Трампа планують проведення акцій протесту. У місті вжито надзвичайних заходів безпеки, за порядком стежитимуть десятки тисяч поліцейських.
Які насправді владні повноваження у президента США
Господар Білого дому - найсильніша людина світу. Принаймні так вважають. Насправді ж все не так однозначно: повноваження американського президента теж мають свої обмеження.
Фото: Klaus Aßmann
Згідно з конституцією...
Президента обирають на 4 роки і він не може залишатися при владі довше за два строки. Він - глава держави й уряду, який заправляє усім державним апаратом, що налічує близько 4 мільйонів працівників, і відповідає за виконання ухвалених Конгресом законодавчих актів. Конституція наділяє його і "силою визнання" - президент може без згоди Конгресу приймати послів, визнаючи державність їхніх країн.
Фото: Klaus Aßmann
Система стримувань і противаг
Конституцією США передбачений принцип розподілу трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Така система покликана врівноважити усі владні інститути, не надаючи переваги жодному з них. Президент має право помилування громадян, а також призначає федеральних суддів, але лише за згодою Сенату. За цим же принципом він призначає міністрів та послів.
Фото: Klaus Aßmann
Сила звернення "Про становище в країні"
Президент мусить звітувати перед Конгресом про ситуацію в державі. Саме це він і робить у своєму зверненні "State of the Union" (Про становище в країні), під час якого він не може виступати із законодавчими ініціативами, але вільний озвучувати ті чи інші теми й пропозиції. Таким чином він може тиснути на Конгрес за допомогою уваги громадськості. Інших засобів тиску він не має.
Фото: Klaus Aßmann
Він може просто сказати "ні"
Президент може заветувати законопроект, повернувши його в Конгрес без власного автографа. Подолати президентське вето можна лише двома третинами голосів обох палат Конгресу. За даними Сенату, в історії США з 1500 випадків накладання вето, подолати його вдалося лише 111 разів. Це лише сім відсотків від загальної кількості.
Фото: Klaus Aßmann
"Сірі зони" законодавства
Конституція та постанови Верховного суду США не дуже чітко визначають межі президентських повноважень. Ці прогалини уможливили появу другого типу президентського вето - "кишенькового вето". За певних обставин, президент може "покласти" законопроект, образно кажучи, в кишеню, його не підписуючи. Закон не набере чинності і Конгрес буде безсилим. Цей трюк використовували вже понад тисячу разів.
Фото: Klaus Aßmann
Указ із силою закону
Президент може віддавати урядовцям укази щодо того, як вони мають виконувати свої обов'язки. Ці директиви, відомі як "Executive orders", мають силу закону і не потребують додаткового схвалення з боку інших інституцій. Однак, влада президента не безмежна: такий указ може скасувати суд або ж Конгрес може ухвалити зустрічний закон на противагу. Такий указ може бути скасований наступним президентом.
Фото: Klaus Aßmann
Як переграти Конгрес
Президент може домовлятися про укладання угод з урядами інших країн. Останнє слово - за Сенатом. Він мусить більшістю у дві третини голосів їх схвалити. Щоби обійти норму, президенти нерідко надають угоді статус "Executive agreement" (виконавча угода), який не потребує затвердження у Сенаті. Вони залишаються чинними допоки Конгрес не ухвалює законів, направлених на втрату угодами юридичної сили.
Фото: Klaus Aßmann
Коли без Конгресу не обійтися
Президент США є і головнокомандувачем. Але війну оголошує Конгрес. Існувала суперечність у тому, чи може президент направляти війська для участі у збройному конфлікті без згоди Конгресу. Під час ніксонівської війни у В'єтнамі в Конгресі ухвалили спеціальний закон, яким звузили повноваження президента у царині початку воєнних дій, зобов'язавши його тісно співпрацювати з Конгресом.
Фото: Klaus Aßmann
Ультимативний контроль
У випадку зловживання президентом своїм службовим становищем або ж вчинення правопорушення, Палата представників може розпочати процедуру імпічменту. В історії це ставалося двічі, але обидва рази безуспішно. Існує, однак, більш дієвий запобіжник - бюджет, який ухвалює Конгрес. За бажання, Конгрес може просто "перекрити" грошовий "кран", звівши нанівець будь-яку ініціативу президента.