Cполучені Штати мають освітню проблему. "Наші університети та навчальні програми для випускників вишів - найкращі у світі,- пояснює Ребекка Бленк, в.о. міністра торгівлі США,- але ми не завжди можемо задовольнити потреби тих випускників шкіл, які, скажімо, не хочуть чотири роки навчатися в університеті або більш зацікавлені у професійно-технічному навчанні". І потреба саме у таких спеціалістах зростає. Промисловість Сполучених Штатів, що вже не одне десятиліття перебуває у занепаді, відновлюється. Найкраще свідчення такого підйому – великі автомобільні компанії у Детройті.

Як наголосив президент Обама у своїй промові про ситуацію в країні минулого року, підтримка виробництва є державним пріоритетом. "Made in USA" має стати брендом. Але для цього потрібно змінити підхід до навчання. За взірець можна взяти німецьку, так звану "дуальну", або "подвійну систему". "Вона надає унікальні переваги, поєднуючи теоретичні заняття з практичним досвідом. Німеччина показала, що навчання у такий спосіб є дуже ефективним",- зауважила Бленк на зустрічі у німецькому посольстві у Вашингтоні. Окрім того, це зміцнює виробництво, посилює конкуренцію та стимулює економіку. Минулого травня німецьке посольство у Вашингтоні запровадило програму "Skills Initiative", яка допомагає у співпраці німецьких та американських підприємств, державних та навчальних установ.

Запозичення німецьких стандартів

Гарний приклад спільної роботи демонструє Підмонтський коледж (Central Piedmont Community College) у Північній Каліфорнії. Як повідомляє Тоні Зайс, президент цього навчального закладу, 70 тисяч студентів понад п'ятнадцять років навчаються за німецькою моделлю. Програму пристосували до потреб американських фірм, скоротивши навчання з чотирьох років до двох. Варто також зауважити, на початку було достатньо важко переконати американців у доцільності цієї програми.

Тим часом Підмонтський коледж співпрацює з Торговельно-промисловою палатою Карлсруе. "У нас є вже підписана угода про обмін між викладачами та працівниками,- говорить Зайс. - Особливо сподобалось те, що нам дозволено використати німецьку програму навчання, щоб американські працівники вивчились за німецькими стандартами". Уже у травні перші випускники, що навчаються за цією програмою, отримають свідоцтва.

Передовсім німецькі фірми вказують на дефіцит фахівців у США. Але цей факт не викликає подиву, адже Німеччина є третім за розміром інвестором для США, інвестуючи понад 200 мільярдів доларів в американські підприємства.

Вірність фірмі – це незвично

На думку Еріка Шпіґеля, керівника американського відділення компанії Siemens, інтерес до навчання варто підтримувати на суспільному та індивідуальному рівнях. Для того, щоб вивчити працівника, потрібно 150 тисяч доларів (110 тисяч євро). Левову частку цих витрат бере на себе сама фірма.

Ребекка Бленк зауважує, що американці потребують не лише запровадження іншої культури на підприємствах, але й певних змін у способі мислення самих працівників. Насамперед йдеться про усвідомлення ними, що підприємство вкладає кошти у своїх співробітників для довгої та успішної співпраці. Адже такі інвестиції коштують фірмі чималих видатків.

Пишатися професійно-технічною освітою?

Натомість Роберт Лерман, професор економіки американського університету, вважає, що інвестиції у розвиток професійно-технічної освіти є досить новою справою для американської економіки. І скласти їм відповідну оцінку на даний момент дуже важко. В США мають значення шкільні роки та університетські дипломи. "Загальні видатки на професійно-технічну освіту становлять лише 25 мільйонів доларів",- розповідає професор Лерман. На деякі штати виділено всього по одному працівнику, який відповідає за впровадження відповідних програм.

Водночас Майк Беміш, співробітник концерну Volkswagen, переконаний: аби підняти рейтинг професійно-технічної освіти, варто ретельніше працювати у плані іміджу. Потрібно ламати кліше, що робітник заводу – це "брудний, невпевнений, недалекий". Сьогодні праця є автоматизованою, підприємство пропонує високі стандарти якості та гарантує успішний кар’єрний ріст. Доволі успішним прикладом є ціле професійно-технічне містечко у Чаттанузі, штат Теннесі, в якому навчається близько 65 стажерів. Саме там розташовані заводи концерну Volkswagen. У серпні перші дванадцять випускників після трьохрічного навчання зможуть отримати дипломи та повернутися працювати на своє підприємство.