Понад 100 тисяч життів вже забрала громадянська війна у Сирії. Після застосування хімічної зброї із сотнями загиблих, яке на Заході приписують прибічникам президента Ассада, США готуються до військового удару по позиціях режиму. Наслідки абсолютно непередбачувані.

Громадянська війна у Сирії почалась у лютому 2011 року з мирного протесту. Під впливом Арабської весни опозиціонери закликали до виступів проти президента Башара аль-Ассада. Спочатку народ реагує без ажіотажу, але коли Ассад заарештовує лідерів протестного руху люди виходять на вулиці міст Дераа та Дамаск. Вони вимагають демократії та звільнення політв'язнів.

Режим йде на поступки, але водночас відправляє танки та солдатів, щоб придушити заворушення. Знову під час зіткнень гинуть люди, що ще більше підживлює протестні настрої. Армія концентрує бере в облогу епіцентри протесту по всій країні. США та ЄС запроваджують санкції проти Сирії. У Туреччині сирійські опозиціонери об'єднуються у Фронт проти Ассада.

До липня унаслідок заворушень гинуть понад 1400 людей. Сотні тисяч виходять тепер на вулиці. Багато солдатів та офіцерів дезертирують та переходять на бік повстанців. Спільно із різними партизанськими загонами вони засновують у жовтні Вільну сирійську армію. На її боці воює і радикальний ісламістський Фронт аль-Нусра, наближений до Аль-Каїди.

Збройні сутички відбуваються дедалі частіше. У грудні 2011-го Ліга арабських держав надсилає спостерігачів до Сирії. Однак становище не заспокоюється. Бомбові удари вражають столицю Дамаск, що змушує спостерігачів зрештою поїхати. Урядові війська наступають на повстанців у Гомсі та інших осередках бунту. По всій Сирії вирує війна.

У місті Гомс в травні 2012 року гинуть сотні цивільних під ударами урядових військ. Уперше Рада Безпеки ООН спромоглася ухвалити спільну резолюцію та засудити насильство. Генеральна Асамблея ООН закликає Ассада до відставки. Президент Обама оголошує військове втручання США у разі, якщо Ассад застосує проти опозиції хімічну зброю.

Режим Ассада завдає бомбових ударів по населених пунктах, які утримуються повстанцями. США та Великобританія починають підтримувати опозицію гуманітарною допомогою та домагаються зняття ембарго на постачання зброї. Поставки озброєнь повстанцям відтепер не є нелегальними. На кордоні із Туреччиною та Ізраїлем постійно відбуваються перестрілки.

Розрізнені опозиційні угруповання формують у листопаді 2012 року Національну коаліцію, яку США та низка інших держав невдовзі визнають як легітимне представництво сирійського народу. Радикальний ісламістський Фронт аль-Нусра до коаліції не належить. Майже два мільйони людей стали біженцями у сусідніх із Сирією країнах.

Спільно із солдатами "Хезболли" армія захоплює стратегічно важливе місто Аль-Кусейр на заході Сирії. Під час газової атаки сотні людей гинуть, тисячі отримують поранення. США та інші західні країни твердо переконані, що це провина Ассада. Якщо це дійсно так, то червону лінію, яку Обама провів близько року тому, перейдено.

Сирія скочується у прірву. Експерти твердять, що жодна зі сторін не зможе здобути військову перемогу. Ассад має твердий намір залишатися при владі, а повстанці вже не вірять у мирне врегулювання. Ані глобальні гравці, ані регіональні лідери не хочуть поступатись у боротьбі за вплив. Кінця громадянському конфлікту не видно.