Напруга між Пхеньяном і Вашингтоном досягла наступного рівня ескалації. Президент США Дональд Трамп пригрозив Північній Кореї "вогнем і люттю, яких світ ще не бачив". Кількома годинами пізніше керівництво у Пхеньяні відреагувало погрозою превентивного удару по американському острову Гуам у Тихому океані. З тамтешньої військової авіабази Андерсон весь час стартують бомбардувальники типу В-1 для здійснення маневрів довколо Корейського півострова. У той час, коли повним ходом іде війна слів, зростає небезпека, що ситуація вийде з-під контролю.

Войовнича риторика Трампа наштовхується у США на нерозуміння. Малоймовірно, що президент наважиться перейти від слів до дії, сказав сенатор-республіканець Джон Маккейн. "Великі керівники, яких я знаю, не висловлюють жодних погроз доти, доки вони не готові діяти. І я не впевнений, що президент Трамп готовий до дій", - зазначив він. Для колишньої американської віце-міністерки оборони Евелін Фаркас трампівська риторика війни лунає так само "як і північнокорейського правителя". А сенатор-демократ Чак Шумер сказав: "Щодо Північної Кореї ми повинні діяти жорстко і розсудливо. Необачна риторика не є хорошою стратегією, щоб гарантувати безпеку Америки".

Відсутність стратегії

Політика уряду США щодо Північної Кореї з часу президентства Трампа є суперечливою. Лише тиждень минув відколи держсекретар США Рекс Тіллерсон запевняв, що країна не є загрозою для Північної Кореї та казав, що зміна керівництва у Пхеньяні не є метою Вашингтона. Так само і тепер Тіллерсон намагається заспокоїти. "Американці повинні вночі спокійно спати",- сказав він у середу, 9 серпня. Держсекретар США також заявив, що не вірить у те, що існує безпосередня загроза. Президент своїми словами досягнув протилежного.

"Проблема в тому, що ми не можемо вивести жодної стратегії з того, що зараз спостерігаємо у діях у США",- каже Ерік Балльбах (Eric J. Ballbach), експерт з питань Північної Кореї з Вільного університету Берліна. А саме це, власне, було би потрібно. США говорять про стратегію тиску та дій. Наразі де-факто від цих дій нічого не видно".

Адам Маунт з Центру американського прогресу критикує у британській газеті The Guardian: "Уряд Трампа суперечить собі у кожному напрямку своєї політики щодо Північної Кореї. Він і надалі шукає прості відповіді там, де їх немає".

Це загрожує також розізлити партнерів і країни, без яких у північнокорейському питанні нічого не вдіяти. Досі міжнародна спільнота реагує напрочуд одностайно на провокації Північної Кореї. Лише кілька днів тому Рада Безпеки ООН знову посилила санкції проти Пхеньяна. Також і такі країни, як Китай і Росія, долучилися до цього. "Трамп ризикує втратити єдність, якою міжнародна спільнота реагувала на північнокорейську загрозу", - каже експерт з питань Північної Кореї Балльбах.

Свідома ескалація

Своєю нестриманістю Трамп грає на руку Північній Кореї. Адже до стратегії режиму в Пхеньяні належить свідома ескалація. "Навіть така тоталітарна країна, як Північна Корея, мусить з огляду на катастрофічну соціальну та економічну ситуацію легітимувати також і перед власним населенням таку дорогу та інтенсивну з точки зору ресурсів програму, як атомна програма",- каже Балльбах. Для цього ж, за його словами, використовуються і ці свідомо спричинені загрози, щоб легітимізувати це прагнення отримати ядерну зброю.

Зовнішньополітично ядерна програма для режиму Кім Чен Ина є своєрідним страхуванням життя. Упродовж тривалого часу Радянський Союз і Китай були покровителями маленької Північної Кореї. Але тепер навіть його багаторічний вірний союзник Китай розсерджений через маленького сусіда. Зовсім малоімовірно, що Пекін нині пліч-о-пліч вів би разом з КНДР війну проти США. Для Пхеньяна це означає, що оточений державами, які мають військову та економічну перевагу, він сам має дбати про свою безпеку. Засіб вибору тут - ядерне відлякування. Ядерні та ракетні випробування - не просто провокація, а й доказ армії, що у випадку війни зброя може бути застосована. Послання, яке можна з цього вивести, - навіть якщо ви нас знищите, шкода для вас буде значною.

Процес, щоб зберегти обличчя

Як можна владнати питання Північної Кореї дипломатичним шляхом? Дві майже непоєднувані позиції протистоять одна одній. Для Північної Кореї атомна програма є одним з головних напрямків її політики - як зовнішньої, так і внутрішньої. Водночас США не хочуть терпіти таку програму. "Вихід можливий лише через шлях, який би зберіг обличчя обом", - каже Ерік Балльбах. Це можна реалізувати лише за допомогою покрокового процесу. "Є тільки одна ситуація, у якій КНДР була б готовою відмовитися від своєї ядерної зброї. Для цього вони мусять досягнути політичного успіху на іншому рівні та прибрати причину для ядерного озброєння, це означає, що мали би бути гарантії безпеки з боку США, тобто пакт про ненапад". Але передумовою для такого покрокового рішення є довіра. З огляду на риторику обох сторін цього досягти складно.