По завершенні першого півріччя 2013 року у місцях позбавлення волі перебувало трохи більше 136 тисяч осіб, що на 10,4 відсотка менше, ніж рік тому. Таку статистику оприлюднила правозахисна організація "Донецький меморіал" з посиланням на дані Державної пенітенціарної служби України. Після набрання чинності нового Кримінального процесуального кодексу кількість в’язнів у виправних закладах зменшилася на 3,5 відсотка, а людей, які утримуються у слідчих ізоляторах стало менше майже на 22 відсотка.

Крім того, зберігається тенденція до зменшення кількості засуджених підлітків. З 2005 року неповнолітніх в’язнів втричі поменшало до 1,1 тисячі осіб. Негативу до статистики хіба що додають цифри щодо самогубств. За півроку у місцях позбавлення волі вкоротила собі віку 41 людина, що на 30 відсотків більше за перше півріччя минулого року.

СІЗО залишаються переповненими

Те, що у слідчих ізоляторах (СІЗО) поменшало людей – це заслуга нового кодексу, не сумнівається Андрій Діденко, представник Харківської правозахисної групи. Суди все частіше призначають альтернативні форми запобіжного заходу, які не пов’язані з позбавленням волі: грошова застава, особисте зобов’язання чи домашній арешт, уточнює Діденко, коментуючи статистику. Попри позитивну тенденцію, ізолятори і досі залишаються перевантаженими, каже він. Незмінно гострою залишається і проблема з умовами, в яких утримують у СІЗО, наголошує правозахисник. За його словами, умови в ізоляторах значно гірші, ніж у в’язницях.

Майже ніяк запровадження нового КПК не вплинуло на проблему тривалого і необґрунтованого тримання під вартою, каже Андрій Діденко. Є приклади, коли люди сидять в СІЗО вже два-три роки за підозрою у крадіжці авто.

Безкарність міліції

Позитиви від впровадження нового кодексу бачить і директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур. Почала працювати система надання безкоштовної юридичної допомоги, каже вона, людей менше утримують під вартою. Отже, зменшуються ризики застосування неправомірних дій щодо затриманих, зазначає Мазур.

Натомість проблему безкарності міліції новий КПК так і не вирішив, каже представниця Amnesty International. Хоча випадків "вибивання" зізнання у міліційній практиці стає менше, насильство з боку співробітників міліції залишається поширеним явищем. "Б’ють заради розваги, навіть задоволення, як не прикро", - каже правозахисниця.

"Ментальність не змінилася"

На думку Тетяни Мазур, суддям і прокуратурі ще бракує практики із застосуванням нового КПК. Утім, головне – не зупинятися, а реформувати систему, приймати закони про прокуратуру, переконана представниця Amnesty International. Натомість адвокати, які щодня на практиці стикаються із застосуванням нового КПК, різко критикують закон. "Жодних концептуальних змін. Замість змінити якість, змінили процедуру. Закон новий, але люди, які його застосовують ті самі, ментально ніхто не змінився і діють за старою звичкою", - сказав в інтерв’ю DW адвокат Олександр Заруцький.

Українські суди взяли за практику, каже адвокат, призначати невиправдано великі розміри грошової застави, на заміну взяття під варту. Суми починаються від 100 тисяч гривень і сягають кількох мільйонів, каже Заруцький. Аби не опинитися в СІЗО люди шукають всіма можливими методами гроші, а суди навіть не обґрунтовують, чому такі захмарні цифри, обурюється адвокат. "Одному моєму підзахисному визначили 5 мільйонів гривень застави, і це коли у людини все майно під арештом", - наводить приклад адвокат. На його переконання, пенітенціарну статистику покращили передовсім забезпечені люди, які знайшли гроші і "викупили" собі свободу.

Домашній арешт для обраних

Олександр Заруцький повідомив DW, що готує кілька звернень до Європейського суду з прав людини зі скаргою на невмотивованість тримання під вартою і неспіврозмірне визначення розміру застави. Він не зміг пригадати у своїй практиці жодного випадку домашнього арешту, так само як і решта опитаних DW адвокатів. "Домашній арешт – це з комедійних випадків, як то про Мельника (підозрюваного у хабарництві ректора Податкової академії Петра Мельника, який втік з-під домашнього арешту – Ред.)", - з іронією зауважує адвокат з Луцька Руслан Павлюк. Його підзахисних теж відпускають лише під чималу заставу.

Павлюк, крім того, критикує, що новий кодекс значно обмежив права захисту порівняно з обвинуваченням. Новим кодексом визначено надто обмежений перелік дій слідчих, які можна оскаржити. Без статусу підозрюваного людина позбавлена права себе захищати і проводити дії із збирання доказів на свій захист", - каже адвокат. За його словами, оскільки відмовити у відкритті кримінального провадження кодекс не дозволяє, то слідчих фактично завалили кримінальними справами. "Про яке ефективне розслідування можна говорити, якщо на одного слідчого припадає з дві сотні справ", - запитує Руслан Павлюк. Так само як інші опитані DW адвокати, він нарікає на те, що судова практика внаслідок запровадження КПК більш демократичною поки не стала.