Так само, як і промисловість, житлово-комунальна сфера в Україні є вкрай неефективною з точки зору енергоспоживання. Як наслідок: енергоємність ВВП України більш як у два з половиною рази перевищує середній рівень енергоємності ВВП країн світу. Згідно з діючою державною програмою підвищення енергоефективності, до 2015 року на ці потреби має бути залучено 31 мільярд доларів з державного і місцевих бюджетів. Це лише 20 відсотків від оціночної вартості першочергових заходів у промисловості та житловому секторі. Решту грошей, як вважають державні мужі, вкладатимуть інвестори. Експерти називають цю програму «науковою фантастикою». Фахівець Німецького інституту економічних досліджень Петра Опіц зауважує: у держави таких грошей немає, а умови для приватних інвестицій – непривабливі. «Стимули для інвестицій в енергозбереження в Україні є недостатніми: це звільнення від митних зборів імпортного обладнання, це деякі податкові пільги. Але європейський, у тому числі німецький досвід засвідчує, що потрібні інші дієві стимули. Лише пільги імпортерам не роблять привабливим інвестування в енергозбереження», - наголошує Опіц.

Аномальні українські тарифи

У країнах ЄС ціни на газ для населення, як правило, удвічі перевищують ціни для промисловості. Причина проста: гуртові споживачі отримують від постачальників суттєві знижки. Натомість в Україні все навпаки, констатує заступник міністра Житлово-комунального господарства Олександр Мазурчак. «Громадянин України, якщо він має свій котел у будинку чи у квартирі, він платить 400 гривень за тисячу кубометрів газу. Але якщо, приміром, об’єднання співвласників (ОСББ) поставить котел на даху багатоквартирного будинку, вони вже будуть платити 882 гривні. А якщо це офіс, приміром, громадської організації, вони будуть платити 2600 гривень. Ми єдина країна у світі, де гуртові ціни вищі за роздрібні», - визнає урядовець.

Такі реалії суттєво гальмують створення в Україні об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що не дає змоги громадянам спільними зусиллями впроваджувати енергоощадливі технології. Субсидії всім споживачам без розбору - неефективна практика, яка робить непривабливими будь-які інвестиції в цій сфері. Експерти одностайні: розірвати це порочне коло неможливо, не піднімаючи ціни на газ та електрику для населення.

Це, виступаючи на конференції «Київського діалогу» в Берліні, визнав і Олександр Мазурчак. На запитання учасників конференції, коли ж уряд почне приводити тарифи у відповідність з ринковими реаліями, урядовець відповів відверто: «Чи буде це зроблено? Так, буде. Але тільки після виборів до місцевих рад. Це якщо не буде одразу слідом за ними парламентських виборів. До 2012 року, мабуть, якось піднімемо», - припустив Мазурчак.

Проїдання замість інвестицій

Тим часом річні збитки «Нафтогазу України» до запровадження знижок на російський газ становили близько чотирьох мільярдів доларів. Саме такою є ціна перехресних субсидій, які надаються населенню й комунальним підприємствам. При чому субсидовані з бюджету газ, тепло та електрику отримують усі українці: і ті, хто живе на пенсію у 700 гривень, і власники величезних маєтків у Конча-Заспі.

Дефіцит державної компанії покривається з державного бюджету. А отже, за рахунок платників податків. Тобто в одну кишеню держава кладе громадянам пільги на газ, аби з іншої кишені забрати в них же гроші і профінансувати дефіцит. Проїдаються кошти, які мали би інвестуватися в будівництво доріг та аеропортів, в освіту, медицину й науку.

Модернізувати будинки можуть лише об’єднання співвласників

Петра Опітц називає ситуацію, що склалася в Україні, абсурдною і без різкого зміну політичного курсу – безнадійною. Адже власники квартир за нинішніх умов не зацікавлені у спільних діях, але водночас за комунальну інфраструктуру їхніх будинків практично ніхто не відповідає. Тому альтернативи ОСББ немає, переконана німецький експерт. Лише об’єднання співвласників як юридичні особи можуть брати на себе відповідальність за модернізацію радянських будинків, а отже, і за енергозбереження.

Україні, на переконання Опітц, потрібно створити більш чіткі рамкові умови для діяльності ОСББ, аби об’єднання могли брати на себе відповідальність, у тому числі й за отримання кредитів на модернізацію. Експерт вказує на досвід Німеччини: рішення об’єднань співвласників є обов’язковими до виконання для всіх мешканців будинку, якщо воно ухвалене двома третинами власників. Тоді ОСББ може брати кредит на модернізацію будинку – на заміну труб, батарей, утеплення і так далі. Цей кредит на погоджених умовах разом повертають усі власники. «Для соціально незахищених власників, які не можуть собі дозволити сплачувати за кредитом, потрібно передбачити програми підтримки – з державного та місцевих бюджетів», - наголошує Опітц.

Нові робочі місця

Підвищення енергоефективності не лише дозволяє заощаджувати енергоресурси, але й створює нові робочі місця. У цьому вже пересвідчилися в Німеччині, зауважує експерт Німецького інституту економічних досліджень Клаудія Кемферт. «Ми знаємо, що енергозбереження в житловому секторі має дуже позитивний вплив на економіку. Річ у тім, що підприємства будівельної і суміжних галузей завдяки технологіям енергозбереження суттєво докладаються до економічного зростання. Розірвати зв'язок між економічним зростанням і збільшенням енергоспоживання – це те, чого треба прагнути Україні», - наголошує Кемферт.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Христина Ніколайчук