Щодня кожен середньостатистичний дорослий німець випиває маленький кухоль пива. Варіння хмільного напою – давня традиція. Досі у Німеччині є тисячі маленьких сімейних броварень, однак поступово їх витісняють великі пивзаводи. Змінюється й броварська наука – деякі університети вже пропонують дипломи бакалавра або магістра за цією спеціальністю. Вивчати пивоваріння вже можна в університетах Берліна і Мюнхена, а також у спеціалізованій вищій колі «Вайенштефан» при однойменній відомій на весь світ броварні у столиці Баварії. Такі навчальні програми користуються особливим попитом серед іноземних студентів.

Варити пиво – мрія китаянки Каян Хой

21-річна Каян Хой приїхала до Мюнхена з колишньої португальської колонії Макау, що на південному сході Китаю. Її мрія – побудувати у Китаї мережу пивзаводів за німецькою технологією. Вона сидить у лекційній залі школи Weiheinstephan і слухає розповідь викладачки про фізичні процеси, які відбуваються у резервуарі для бродіння пива. Пізнати таємниці німецького хмільного напою Каян мріє ще зі школи – вона зажди любила хімію і випускну роботу з цього предмету присвятила саме виробництву «білого» пшеничного пива. «Я ретельно шукала інформацію про різні напрямки вищої освіти. Мені подобаються всі природничі науки – я не хотіла вчити виключно хімію. Коли я писала мою шкільну роботу, на щастя, я дізналася про можливість вивчати броварство в університеті. А тепер я тут», - розповідає молода китаянка.

Це вам не пивo пити: десять контрольних на семестр

Як з’ясувалося, дехто зі студентів, які вчаться разом з Каян, не зовсім уявляли собі перед початком навчання, на що вони йдуть, продовжує свою розповідь китаянка, відпочиваючи на галявині перед університетом. «Чесно кажучи, під фахом «бровар-технолог з виробництва напоїв» більшість людей розуміє розпивання пива, веселощі, «розслабон». А насправді треба «гризти» цілу купу природничих наук. При тому що більшість студентів спершу добре орієнтуються лише в одній з них. На семестр у нас до десяти контрольних робіт, тоді як на інших спеціальностях – не більше п’яти», - попереджає Каян.

Маючи чудові знання з хімії, математики і фізики, «китайський вундеркінд» допомагає своїм колегам-чоловікам. На потоці вона одна-єдина жінка. Після лекції - перше практичне заняття. Це при тому, що Каян вчиться тут вже четвертий семестр. Заняття проходить в експериментальній броварні при університеті. Під час виробництва пиво розігрівається до 70 градусів, розповідає майбутня майстриня. Вона вже мріє про великі заводські резервуари. Поки їй довірили лише «маленький» навчальний місткістю у вісімсот літрів.

Чи діятиме у Китаї німецький «пивний закон»?

Заняття проводить досвідчений бровар Ганнес Кольб. Він нагадує відомий всім німцям «німецький пивний закон». «Використовуються лише вода, хміль, солод і згодом, у пивниці для бродіння – дріжджі. Це все, чим нам можна користуватися. На виробництві броварі мають зважати на «закон про чистоту пива». Звісно, в експериментальній броварні ми можемо ще щось додати. Експеримент – це привілей нашої кафедри», - жартує викладач.

Каян поки не знає, чи буде дотримуватися у Китаї німецького «пивного закону». Однак в успіху свого майбутнього бізнесу вона твердо переконана: справжнє німецьке пиво користується на її батьківщині неабиякою популярністю.

Автори: Хюсеїн Інче/Євген Тейзе

Редактор: Наталя Неділько