Майже п'ятьроків тривала космічна подорож зонда "Юнона". З першим етапом він справився на відмінно: за даними NASA, після півгодинного маневру літальний апарат вийшов на орбіту найбільшої планети нашої сонячної системи. Безпілотний зонд наблизився до газових хмар Юпітера на 4500 км. Ця відстань була до цього часу недосяжною жодному космічному кораблю.

Аби набути орбітальної швидкості зонду довелось здійснити потужний гальмівний маневр: за 35 хвилин літальний апарат знизив швидкість на 1212 миль за годину. Це відповідає 1950 кілометрам за годину.

Таємниці магнітосфери

Упродовж 20 місяців "Юнона" має 37 раз облетіти навколо газового гіганта. Вперше космічний зонд перетне полюс Юпітера. Мета: дослідити таємниці магнітосфери, атмосфери та випромінювання планети. Науковці сподіваються, що це допоможе краще зрозуміти виникнення сонячної системи та в першу чергу краще зрозуміти роль великих газових планет.

Атмосфера Юпітера більшою мірою складається із водню та гелію. Саме ці елементи зустрічаються у Всесвіті найчастіше. Ці легкі гази могли швидко сконцентруватися на планеті завдяки її неймовірній силі гравітації. Точна маса та структура ядра Юпітера досі залишається загадкою.

Метою "Юнони" і є довідатись більше про ці та інші таємниці Всесвіту. За прогнозами, маса ядра Юпітера може бути в 12, а то й у 45 раз більшою за масу ядра Землі. На сьогоднішній день є відомою лише загальна маса Юпітера. Вона є в 317 раз більшою за масу Землі. В 11209 раз радіус Юпітера є більшим в порівнянні до нашої планети. 14 днів триватиме одна подорож "Юнони" навколо Юпітера. Для порівняння: міжнародна космічна станція потребує лише 93 хвилини для того, аби облетіти навколо Землі. Юпітер же є таким великим, що його можна побачити з Землі неозброєним оком.

Що відбувається за хмарами?

Останнім космічним зондом був зонд Галілео, який у 1995 році навідався до Юпітера. Зонд космічного корабля зайшов в атмосферу та посилав на Землю результати вимірювань.

У дослідників все ж залишилось багато питань відкритими. Саме тому було прийняте рішення відрядити "Юнону" глибше в атмосферу та на довший час. Під час своєї подорожі "Юнона" систематично сканує атмосферу планети. Тому космічному зонду було дане ім’я дружини давньоримського бога Юпітера. За легендою вона могла бачити крізь хмари.

Зонд "Юнона" перш за все має дізнатися скільки води є в атмосфері планети, краще визначити склад газу, виміряти температури та провести детальні виміри гравітаційних полів та магнетизму планети.

З цією метою "Юнона" обладнана сімома вимірювальними пристроями: інструменти, що виявляють частинки та можуть виміряти їхню інтенсивність. Один із них приймає до уваги особливо заряджені частинки вздовж силових ліній. Окрім цього, "Юнона" має в своєму арсеналі різноманітні спектрографічні та оптичні камери, магнітометр, радіометр та метр для радіохвиль.

Умови, в яких доводиться працювати космічному зонду, є вкрай складними. Тому інструменти мусять бути добре захищеними. Проти інтенсивного обстрілу частинками, що відбувається навколо Юпітера, прилади "Юнони" захищені так званим титановим плащем товщиною у 1,3 сантиметри.

На Юпітері зустрічаються два джерела радіоактивного випромінювання: з однієї сторони йдеться про космічне випромінювання, що підсилюється впливом сильної гравітації та підвищеного магнетизму на полюсах. Там утворюються так звані радіаційні пояси, де частинки досягають майже швидкості світла.

Радіаційні пояси є також відомими і на Землі. Тут під дією сонячного вітру вони стають причинами полярного сяйва.

У випадку Юпітера слід додати ще частинки, котрі випромінюються одним з його супутників. Супутник Іо є вулканічно активним та систематично викидає частинки, що притягуються завдяки сильній гравітаційній силі Юпітера та літають по просторах Всесвіту.