"Таємні тюрми" українських спецслужб, неправомірні утримання людей з боку правоохоронних органів, тиск на активістів і журналістів та переслідування інакодумців на території "ДНР", "ЛНР" та в Криму. На такі порушення прав людини в Україні у 2017 році вказуть у своїй щорічній доповіді представники міжнародної правозахисної організації Amnesty International (AI).

"Таємні тюрми" СБУ

Розслідування щодо "таємних тюрем" українських спецслужб на сході України було малоефективним, зазначають автори документу. Вони нагадали про те, що представники комітету ООН з недопущення катувань після свого візиту до України у 2016 році повідомляли, що СБУ надала їм доступ не до всіх місць позбавлення волі. А коли приїхали вдруге, у них склалося враження, що деякі приміщення прибрали, аби вони не виглядали такими, які використовують для тримання під вартою. 

У своїй доповіді правозахисники АІ також торкнулися теми порушень прав людини на непідконтрольній українському уряду території на Донбасі. За їхніми даними, представники так званих "ДНР" та "ЛНР" взагалі не допустили правозахисників до жодного місця тримання під вартою на підконтрольних їм територіях на сході України.

При цьому проросійські сепаратисти і надалі затримують та ув'язнюють критиків та проукраїнськи налаштованих людей. Як приклад, автори документу наводять справи звільненого наприкінці 2017 року з полону "ДНР" історика Ігоря Козловського, а також журналіста Станіслава Асєєва, якого досі утримують бойовики.

Сексуальне насильство  

Правозахисники АІ також згадали про звіт представників Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, які зафіксували випадки сексуального насильства, пов'язані з конфліктом, та розкритикували українську систему правосуддя за нездатність захистити його жертв та брак допомоги. Більшістю жертв, а це як жінки, так і чоловіки, були люди, яких утримували зброїні формування або урядові сили, сказано у доповіді. 

При цьому в Amnesty International зазначили, що український парламент досі не ратифікував Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульська конвенція). 

Активісти та журналісти під тиском

Регулярно стикалися із переслідуваннями та насильством і громадські активісти та члени неурядових організацій, які спеціалізуються на боротьбі з корупцією, зазначають правозахисники. "Такі інциденти часто не були ефективно розслідувані, а представників влади, включно із представниками спецслужб, в деяких випадках підозрювали у підбурюванні їх", - сказано у доповіді.

При цьому автори документу нагадали про ухвалення у березні закону, який зобов'язав антикорупційних активістів, включно з членами неурядових організацій та журналістами, декларувати свої щорічні доходи.

У доповіді правозахисників також йдеться про те, що розслідування вбивств журналістів Олеся Бузини та Павла Шеремета не дало жодних результатів. Водночас, влада, за їхніми словами, "продовжує спроби обмежити право на свободу слова через кримінальні переслідування журналістів, які критикували її через провал реформ та політику на сході України".

Права людини в Криму

В окупованому Росією Криму правозахисники і надалі констатують наступ на свободу слова та зібрань. Зокрема, автори звіту звертають увагу на утиски кримських татар, а також те, що Меджліс кримськотатарського народу досі залишається під забороною. 

"Російські спецслужби провели обшуки у десятках будинків кримських татар, начебто шукаючи зброю, наркотики або "екстремістську літературу", в межах своєї кампанії залякування критиків окупації півострова. Кілька адвокатів, які захищають права інакодумців, зіткнулися з переслідуваннями з боку російської влади", - зазначили представники AI. 

Як приклад на підтвердження своїх слів вони навелли справи Еміля Курбедінова, Сервера Караметова та журналіста Миколи Семени.

Торгівля зброєю

У своїй доповіді представники Amnesty International згадали і про справу із можливим продажем Україною зброї Південному Судану. Правозахисники нагадали, що у вересні 2017 року повідомляли про ймовірне постачання Україною стрілецької та легкої зброї міністерству оборони цієї країни на 169 мільйонів доларів США. У відповідь на цю доповідь Державна служба експортного контролю України зробила заяву, в якій йшлося про те, що згадана угода не була реалізована і озброєння до Південного Судану доправлене не було. Водночас у попередні роки Україна регулярно звітувала про експорт стрілецької зброї, легкого озброєння та основних видів зброї для південносуданського уряду. Але досі не ратифікувала Договір про торгівлю зброєю, підписаний нею у вересні 2014 року, підсумували в АІ.