Американську політику сколихнув черговий скандал, який, вочевидь, припав до смаку усім любителям теорій змови. Ресурс WikiLeaks напередодні з'їду Демократичної партії, на якому офіційно висунули кандидаткою у президенти Гілларі Клінтон, опублікував тисячі листів з партійного сервера. З них, зокрема, випливає, що партійна верхівка з самого початку виборчих перегонів всередині табору демократів підтримувала Клінтон у її боротьбі з Берні Сандерсом.

Впливові видання The New York Times та The Washington Post з посиланням на кібер-експертів написали, що до зламу причетні спецслужби Росії, а менеджер виборчої кампанії Клінтон Роббі Мук заявив, що це було зроблено в інтересах Дональда Трампа.

Дональд Трамп, який 22 липня став офіційним кандидатом на виборах від Республіканської партії, цю заяву назвав "жартом". "І влаштовано це було нібито тому, що я подобаюся Путіну", - написав Трамп у своєму Twitter.

Жарти-жартами, а теза Трампа про те, що він "подобається Путіну", виникла не на порожньому місці. Американський мільярдер та президент Росії регулярно обмінюються реверансами у бік один одного.

Українське питання у політиці Трампа

Яскравим індикатором ставлення Трампа до політики Путіна може слугувати українське питання, яке протягом останніх кількох років є найчутливішим у відносинах між США та Росією. І у цьому питанні від команди Трампа минулого тижня надійшов тривожний для України сигнал. Під час з'їзду Республіканської партії США з програмного документу партії, "Республіканської платформи", було виключено вимоги про надання Україні летального озброєння.

Як зазначив у коментарі DW колишній посол США в Україні, старший науковий співробітник Брукінгського інституту Стівен Пайфер, незалежно від того, хто конкретно стоїть за цією ініціативою і якими були його мотиви, у результаті сталось так, що документ "відрізняється від того, до чого закликало багато лідерів республіканців у Конгресі протягом тривалого часу: надання Україні військової допомоги летального характеру".

Згідно із інформацією американських ЗМІ, пом'якшення формулювань стосовно України у документі відбулось під тиском людей керівника кампанії Трампа - Пола Манафорта.

Сірий кардинал Трампа, африканські диктатори і Янукович

З Україною Пол Манафорт знайомий не з чуток. Протягом багатьох років він був головним політичним радником Віктора Януковича та його Партії регіонів (ПР). Причому Янукович - далеко не єдина одіозна постать у послужному списку клієнтів Манафорта. Його клієнтами, зокрема, були диктатори з країн Азії і Африки.

Як писав на той момент журналіст, а сьогодні депутат Верховної Ради Мустафа Найєм, група американських політтехнологів на чолі з Манафортом з'явилась в Україні ще у 2005 році, коли вони надавали консультації компанії СКМ Ріната Ахметова, а сам Ахметов називав Манафорта не інакше, як "своїм другом". Саме Ахметов був ініціатором співпраці ПР з відомим американським політтехнологом.

Саме Манафорту приписують досить вдалу зміну іміджу Януковича та характеру ведення кампаній Партією регіонів. Тоді Янукович почав виступати на публіці українською мовою, а його висловлювання стали стислішими і змістовнішими, у чому аналітики бачили безумовну заслугу команди Манафорта. Крім того, ПР почала проводити агітацію якіснішою рекламою, а партійні заходи відзначались грамотною організацією.

"Щирий прибічник Януковича"

Кілька консультантів, які працювали з Манафортом в той період, сказали сайту Politico.com, що він щиро вірив в Януковича як лідера і сумнівався, що його прозахідні суперники принесуть Україні більше користі, ніж він. І його віра в Януковича, судячи з усього, щедро оплачувалась. Точна сума невідома, проте за інформацією Найєма, Манафорт брав за свої послуги від 2 до 20 мільйонів доларів за кампанію. Завдяки у тому числі і роботі американського політтехнолога, ПР на двох парламентських виборах у 2006 та 2007 роках посіла перше місце, набравши близько третини голосів.

Оглядачі відзначають, що Манафорт зробив значний внесок і в перемогу Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року. "Манафорт був з Януковичем до останнього. І я так розумію, що його знаходження в команді Янукович цінував", - відзначив у розмові з DW політтехнолог Сергій Гайдай.

Крім організації роботи виборчих штабів Партії регіонів, за свідченням інсайдерів, завданням Манафорта було також лобіювання та легітимізація Януковича на Заході.

Після Януковича

Втеча з України Віктора Януковича не стала кінцем української саги Пола Манафорта. Під час парламентських виборів 2014 року він став консультантом правонаступника Партії регіонів - "Опозиційного блоку". Як зізнавались самі члени ОБ в розмові з виданням "Новое время", саме участь Манафорта у кампанії допомогла колишнім регіоналам потрапити під новим брендом до Верховної Ради нинішнього скликання.

Ініціатива залучення американського політтехнолога, як зазначають співрозмовники видання, надходила від екс-глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна.

Чого чекати від Трампа з таким радником?

Сам Манафорт в інтерв'ю телеканалу NBC у квітні 2016 року запевнив, що завжди обережно обирає клієнтів, а метою його роботи в Україні було "наблизити Україну до Європи", в чому, переконаний лобіст, він досягнув успіху. Водночас, експерти вказують на те, що дотепер своєю діяльністю в Україні Пол Манафорт діяв навпаки - радше сприяв зближенню з Росією.

Передвиборчі заяви Трампа, кампанією якого керує Манафорт, викликають у експертів великі занепокоєння. "Очевидно, що у разі свого президентства Трамп шукатиме тепліших відносин з РФ, знижуватиме рівень підтримки України Сполученими Штатами, а також підніматиме питання щодо НАТО, через що сильно нервуватиме Європа", - спрогнозував Пайфер у коментарі DW.

Сергій Гайдай не дивується тому, що після африканських диктаторів і українського президента-втікача саме Трамп став черговим клієнтом Пола Манафорта. "Трамп може стати Януковичем для Америки", - іронізує політтехнолог.