У вівторок, 23 квітня, низка українських ЗМІ повідомила про "рейдерське" захоплення телеканалу TBі, журналістів якого зранку зустрів "новий" генеральний директор, призначений "новим" власником. Більшість журналістів каналу оголосили страйк "до вирішення конфлікту між власниками телеканалу". На ТВі тим часом транслюють передачі у повторі. Програму "Сьогодні про головне" наживо не допустили до ефіру.

Традиційна для українського великого і середнього бізнесу схема передачі активів, коли годі шукати правого, перекинулась і на медіаколосів. Хто має право власності на канал та може ним управляти, тепер, очевидно, довгі місяці встановлюватимуть українські суди.

"Однією з проблем українських аудіовізуальних засобів масової інформації є непрозора схема власності. ТВі не є винятком, адже власники не забезпечили простої і прозорої схеми власності, і саме це стало передумовою конфлікту, який може виникнути й на інших телеканалах у майбутньому", - пояснює своє бачення ситуації директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко. 

Вікторія Сюмар з Інституту масової інформації поділяє цю точку зору і наголошує на системності проблеми: "Рейдерство відбувається постійно, це система, яка працює в Україні на повну силу. І основна загроза у ситуації з ТВі - зникненння цього ЗМІ з ефіру, що може означати серйозну втрату для медіа-плюралізму в Україні".

Директор ІМІ Сюмар вважає, що головне для ТВі нині - зберегти колектив. "Якщо журналісти мають умови нормально працювати, то розбиратися можна і в прямому ефірі", - каже Сюмар. Вона не виключає найпесимістичнішого сценарію, коли "канал, який подавав альтернативну точку зору, де могли працювати незалежні журналісти", таки може зникнути. "Це означатиме, що курс на зачистку інформаційного простору перед 2015 роком в Україні триває і здобув чергову перемогу", - наголошує директор ІМІ.

Зміна власника - загроза для українського журналіста?

У Німеччині власники засобів масової інформації також нерідко змінюються. Однак у таких ситуаціях співробітники редакцій не мають проблем з виконанням своїх професійних обов'язків, і редакційна політика ЗМІ не змінюється.

"Проблеми, які в таких ситуаціях можуть виникнути в журналістів, полягають у скороченні робочих місць, якщо новий власник запроваджує політику економії", - пояснив у розмові з DW Гендрік Цернер з Німецького союзу журналістів djv. "Не давати працювати всьому колективу чи запроваджувати нову редакційну політику "зверху" - в Німеччині це неможливо", - наголосив речник професійного об'єднання, членами якого в Німеччині є 38 тисяч представників журналістської професії.

Цернер повідомив, що в багатьох німецьких ЗМІ діють ради трудових колективів, які беруть участь в ухваленні виробничих та редакційних рішень. "Навіть якщо розмови про продаж медіа-ресурсу ведуться в закритому режимі, редакційні ради в обов'язковому порядку інформуються про запланований продаж засобу масової інформації. Це забезпечує певний рівень прозорості ухвалення таких рішень та їхніх наслідків", - наголосив представник djv.

Можливі звільнення?

У ситуації, що склалася на телеканалі ТВі, у заручниках комерційних інтересів інвесторів можуть опинитись журналісти. З вуст "нових" керівників телеканалу під час розмови з журналістами уже звучали слова на кшталт "кому не подобається новий власник і директор - ідіть". Про це написав у своєму Twitter Павло Шеремет, ведучий однієї з авторських програм на ТВі.

"Зміна власника завжди є ризикованою ситуацією для журналіста, коли немає інституційних гарантій - сильної редакційної ради чи юридичних зобов'язань, прописаних в редакційному статуті", - наголошує медіа-юрист Тарас Шевченко і додає, що в Україні цього як раз і бракує.

Особливо незахищеними виявляться ті журналісти, які працюють в редакції без належного оформлення трудових відносин. За словами Андрія Яніцького з Незалежної медіа-профспілки України, стовідсотково захищеними від кадрових рішень нових власників є ті журналісти, які мають угоди, оформлені згідно з Кодексом законів про працю, та є членами профспілки.

Він сподівається, що конфлікт між акціонерами ТВі не вплине на роботу журналістів компанії, але нагадує, що профспілка розглядає "зміну редакційної політики як зміну умов праці". "Відповідно людина має право на компенсацію в разі звільнення, або може поставити питання про зміну винагороди за свою роботу", - наголосив Яніцький.