1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

В Україні працюють два верховні суди

Олена Перепадя
13 серпня 2018 р.

В Україні уже понад півроку співіснують два верховні суди. Новий ВС здійснює правосуддя, а старий ВСУ категорично не погоджується зі своєю ліквідацією. Обидва мають суддів і апарати співробітників, майно і гроші.

Будівля Верховного Суду у Києві (серпень 2018 року)
Будівля Верховного Суду у Києві (серпень 2018 року)Фото: DW

Микола К., який не бажає оприлюднювати свого прізвища, уже місяць щодня приходить на роботу у Верховний Суд України (ВСУ), але охорона не дозволяє йому зайти у приміщення. Таких, як Микола, ще кілька десятків співробітників. "З 11 липня ми щодня пишемо заяву у поліцію, що нас не пускають, складаємо акт, що на роботу ми з'явились. А ще пишемо звернення - до омбудсмена, правозахисників, навіть в представництво ООН ходили. Потім їдемо додому", - розповідає 35-річний співробітник апарату ВСУ, який працює там понад 10 років.

Два верховні суди: старий і новий

Чому Микола ходить на роботу до Верховного Суду України - структури, якої вже понад півроку, як власне не мало бути? Адже 15 грудня 2017 року в Україні в результаті судової реформи запрацював новий Верховний Суд (ВС), який є найвищим судом у системі судоустрою України. Про це йдеться у статті 125 Конституції України, зміни до якої були внесені саме для реалізації судової реформи. Старий ВСУ з того часу не виконує жодної процесуальної діяльності: судді не здійснюють правосуддя, а усі не розглянуті ВСУ справи були передані до нового ВС. У штаті старого Верховного Суду України, однак, залишаються 13 суддів та 153 співробітники апарату.

Микола ж каже, що він з колегами увесь цей час займались упорядкуванням документів, проводили експертизу тих справ, провадження по яких були закінчені для їх передачі в державний архів чи знищення. "Ще ж у нас свій архів є, бібліотека, люди продовжують звертатись, і ми маємо на такі запити відповідати. Це, звичайно, не ті обсяги роботи і не та робота, яку ми виконували, але ж..." - каже Микола К. у розмові з DW.

З утворенням нового ВС і добору до нього суддів три вищі спеціалізовані суди, а також ВСУ мали припинити свою діяльність. "Згідно з законом, вони повинні бути ліквідовані, - прокоментувала DW голова ВС Валентина Данишевська. - З 15 рудня в процедурі ліквідації знаходяться юридичні особи всіх вищих спеціалізованих судів, а починаючи від червня - і Верховного Суду України".

Робочий день співробітників старого ВСУ у Києві (липень 2018 року)Фото: DW

"Ліквідація - це виключення з реєстрів після подання так званого "нульового балансу" - тобто передачі майна Верховному Суду й звільнення всіх працівників, які все ще є у штаті - наприклад, тих, які знаходяться у декретних відпустках", - додає Ольга Булка, керівниця апарату нового ВС. Вона каже, що вищі спецсуди уже передали Верховному Суду все майно - будівлі, техніку, столи, стільці. "ВСУ цього ще не зробив - не передав нам приміщення, і нині у нас, зокрема, виникає проблема з обслуговуванням цих будівель", - пояснює Булка.

Йдеться про три будівлі у центрі Києва, на вулиці Пилипа Орлика. Фактично у них уже працює новий Верховний Суд, однак приміщення й досі перебувають на балансі старого Верховного Суду України.

А недопущення на роботу співробітників ВСУ Ольга Булка пояснює новими правилами охорони будівель, які запровадили у ВС. "Судді усіх судів та ті, що у відставці, проходять за посвідченням. А щодо апарату, то щоб ми розуміли, що це саме він, ми отримали списки від голови ліквідаційної комісії", - пояснює представниця ВС. Більшості працівників з апарату ВСУ в цих списках, однак, немає, каже Микола К., тому й ходять усі щодня попід будівлями.

(Не)легітимний ліквідатор

У Верховному Суді України - старому - ситуацію бачать зовсім по-іншому. "Це все схоже на рейдерську атаку", - заявив DW в.о. голови ВСУ Василь Гуменюк.

Він пояснив, що за відсутності відповідного розпорядчого акта йтися про вжиття будь-яких ліквідаційних заходів не може. "Зміни до статті 125 Конституції України у 2016 році забезпечили лише зміну назви вищого органу судової влади. Про створення нового Верховного Суду не йшлось. А зміна назви не тягне за собою ліквідацію", - переказує Гуменюк DW переконання суддів ВСУ.

Саме тому у ВСУ до цього часу не створена ліквідаційна комісія. А ліквідатору, призначеному Державною судовою адміністрацією, в.о. голови ВСУ відмовив своїм наказом у допуску до роботи. Однак ліквідатора це не зупинило - з квітня 2018 року він видає власні накази і "керує" процесом.

Неприйняття ліквідатора у ВСУ призвело до того, що тепер існує навіть дві печатки Верховного Суду України: одна - у ліквідатора, інша - у в.о. голови ВСУ. Обидві ці особи ухвалюють свої рішення: Гуменюк видає накази по суду, а ліквідатор ВСУ уже вніс інформацію до державного реєстру про ліквідацію ВСУ. Державні установи, до речі, сприймають цю інформацію ліквідатора як легітимну, а от ВСУ повідомляє про його протиправні дії генеральній прокуратурі та іншим правоохоронним органам.

Василь Гуменюк називає ситуацію "гордієвим вузлом, розв'язати який може тільки Конституційний Cуд". До нього ВСУ, виявляється, звернувся відразу з набуттям змін до законодавства про судоустрій і виклав у конституційному поданні на 40-ка сторінках свою позицію щодо неконституційності окремих положень цього законодавства, в яких ніби йдеться про ліквідацію ВСУ.

У КСУ провадження в справі відкрили, і перше відкрите пленарне засідання з її розгляду провели ще 21 листопада 2017 року. Після цього  справа розглядалась ще на п'яти пленарних засіданнях - востаннє 16 липня 2018 року. "На сьогодні дата наступного планарного засідання Суду з розгляду цієї справи не визначена", - повідомили DW у КСУ. Засідання точно не відбудеться у серпні, бо судді цього суду мають відпускну кампанію, і до 20 серпня буде відсутній кворум, необхідний для проведення пленарних засідань.

Кому вигідно?

Опитані DW експерти доволі критично оцінюють ситуацію, що склалась. Роман Куйбіда з Центру політико-правових реформ звертає увагу на певні нюанси законодавства, які не розставили усі крапки над "і" у реформуванні вищих органів судової влади. "Згідно з Конституцією з 2018 року, суд утворюється й ліквідується законом. До кінця минулого року це мав право робити президент. Однак жодного акту про утворення нового Верховного Суду і ліквідацію попередніх Верховного Суду України й вищих спеціалізованих судів тоді видано не було", - пояснює експерт з питань судоустрою. Куйбіда додає, що й судді нового Верховного Суду були призначені в листопаді 2017 року - поза визначеним законом строком, який завершився у березні того року.

"Недотримання встановлених законом строків утворення нового Верховного Суду, відсутність указу президента про утворення цього суду та ліквідацію старого Верховного Суду і вищих судів, на жаль, є великим викликом для нового ВС, оскільки його слабкий юридичний фундамент завжди може дати тріщину, особливо в разі зміни політичних еліт", - пояснює експерт.

У адміністрації президента, однак, жодних проблем з двома верховними судами не бачать. "Існує тільки один конституційний орган, який в системі судоустрою є найвищим судом - це Верховний Суд. ... Конституційні органи не можуть утворюватись указами президента України. Порядок утворення, реорганізації та ліквідації загальних судів не поширюється на Верховний Суд. Тому ані після прийняття Конституції України в 1996 році, ані після її зміни в 2016 році укази президента президента України про утворення Верховного Суду України не видавались", - відповіли на запит DW в адміністрації Петра Порошенка.

Водночас експерти наводять приклад зі створення в Україні Вищого антикорупційного суду, коли - хоч і складно та під тиском міжнародних партнерів - президент подав до парламенту проект закону про його створення, а народні депутати - ухвалили відповідний закон.

Десятки мільйонів гривень для ВСУ

Поки точиться суперечка і Конституційний Суд розглядає справу, ВСУ продовжує отримувати гроші з державного бюджету. "За паспортом бюджетної програми, йдеться про "кошти на забезпечення ліквідації ВСУ", - пояснює Ольга Булка, керівниця апарату ВС, на рахунки якого надходять кошти на ліквідацію ВСУ.

Судова реформа: оцінювання суддів - лише фікція?(13.04.2018)

04:00

This browser does not support the video element.

"Ми фінансуємо ВСУ до того часу, поки там не буде звільнена остання особа, поки на балансі ВСУ не буде "нуля"... Усе "коштувало" у першому півріччі цього року порядку 50 мільйонів гривень", - сказала Ольга Булка.

Микола К. з ВСУ підтвердив DW, що з грудня минулого року він та колеги з апарату отримували заробітну плату, а судді - суддівську винагороду. От тільки у липні та серпні гроші до них не дійшли. 

"На мене тиснуть. Кажуть, здайтесь під комісію ліквідатора, і будуть вам гроші", - пояснює в.о. голови ВСУ Гуменюк.

У ВС інше пояснення. "Ще на початку липня, виходячи з потреби забезпечення суддів і працівників апарату ВСУ заробітною платою, виділено 5,8 мільйона гривень. Мені відомо, що ці кошти не рухаються, вони є у ВСУ, але лежать без руху на рахунку", - каже Ольга Булка. 

Микола К. називає все це свавіллям. Саме тому він і приходить "на роботу" щодня, щоб мати і правову підставу отримати гроші. "Не знаю, скільки нам ще "бомжувати" під Верховним Судом, але це все просто огидно", - каже він DW. Микола додає, що не розуміє, чому співробітників колишніх вищих спецсудів безпроблемно перевели на роботу до нового ВС, а їх - співробітників ВСУ - примушують звільнятись. 

Саме звільнення пропонує співробітникам апарату ВСУ ліквідатор, призначений ззовні. Причому, повідомлення про звільнення він надсилає співробітникам ВСУ через вайбер. "Ви маєте право у триденний строк з дня отримання цього повідомлення безперешкодно пройти у відповідні приміщення ... з метою отримання кадрових і фінансових документів та забрати свої особисті речі з робочих місць", - йдеться у повідомленні у вайбері, з яким ознайомилась DW. "Це ж просто абсурд якийсь? Рівень елітних правників?" - Микола відверто дивується манері, в якій його намагаються звільнити.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW