1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Театр як „Наруга над публікою”

Лідія Мельник21 квітня 2007 р.

„Облаюванням публіки” за рецептом Гандке сьогодні займається майже кожен студентський театр в Австрії чи Німеччині. 27 квітня свою версію запропонують і майбутні германісти зі Львова.

П`єси Петера Гандке особливо популярні серед студентів
П`єси Петера Гандке особливо популярні серед студентівФото: AP

„Мавпії продажні, безбатченки, пораженці, політичні недоростки, інтригани, наркомани, антидемократи, фарисеї, бандюги, голота мамина, маразматики депресивні, харкаї, душевні чорнороби, стовбури ви ослячі, пусті місця і ви взагалі чорт зна що"...

Як би відреагували ви на таке привітання? Незвично, авжеж? Особливо, коли ці слова звернені до вас і саме до вас із театральної сцени. Мабуть, на непередбачувані реакції сподівався і Петер Гандке, коли понад сорок років тому одна із його перших п’єс – „Облаювання публіки” (Publikumsbeschimpung) – побачила світло рампи у Франкфурті.

Сьогодні Гандке є одним із найвидатніших німецькомовних літераторів сучасності, а його скандальновідома „антидрама”, де немає дії, ролей, реквізиту, та й глядачів перетворено виключно на мішені для гострих словесних списів – класикою. В чому ж таємниця її популярності - говорить доцент кафедри німецької філології Львівського національного університету ім.І.Франка Христина Назаркевич:

"Ця п’єса Гандке, написана 1966-го, відображає молодіжний дух протесту проти всього дорослого, усталеного. І вона просто така дуже „студентська”.

І справді, „Облаюванням публіки” за рецептом Гандке сьогодні займається майже кожен студентський театр в Австрії чи Німеччині. 27 квітня свою версію запропонують і майбутні германісти зі Львова – десятеро четвертокурсників не лише трохи змістили акценти вже в самій назві (в їх перекладі п’єса стала „Наругою над публікою”), але й вирішили власними силами втілити її на сцені. Придбати права на переклад та театральну постановку допомогло Українсько-австрійське бюро співпраці в науці, освіті та культурі, а творчим процесом від самого початку керує викладач перекладацького семінару Христина Назаркевич:

„Хотілося, щоб студенти відчули задоволення від того, що вони це зробили, і це читає не лише викладач, але й інші. Щоб були публікації їх перекладів. Власне, з цією п’єсою мова була про те, щоб опублікувати її як текст. Тобто, спочатку не йшлося про постановку –але дуже хотілося, щоб наші театрали бачили, що така п’єса є. А вже коли ми за це взялися, коли я побачила, як загорілися їх очі, їх мотивацію, то зрозуміла, що можна спробувати запропонувати також і поставити”.

Робота над п’єсою – від перекладу до сцени – тривала два семестри. Заради неї студентам не раз доводилося жертвувати вільним часом. Репетиції проводили рано-вранці, а пошук українських відповідників непростої лексики Гандке не раз зганяв сон із очей. Тим паче, що більшості немає навіть у виданому нещодавно „Українсько-німецькому словнику лайливих слів” Оксани Гаврилів. Проте це, схоже, тільки додало азарту:

"Ми почали переклад із невеликих шматочків тексту, і це якраз були останні сторінки, тобто лайка. Спочатку намагалися користуватися різними словниками, щоб перекласти незнайомі слова, але дуже багато слів знайти не змогли і почали їх групою обговорювати...Тут такі слова є, що я їх у житті не вимовляла, але на сцені – доведеться”.

Консультують молодих аматорів актори театру ім.Леся Курбаса, допомагають – ровесники із музичної академії. Робота над п’єсою вже давно переросла рамки нудного факультативу: хтось завдяки їй по-іншому побачив майбутню спеціальність, а хтось просто зачастив до театру. Ось про що говорять самі учасники проекту:

„Кожен перекладач, як відомо, повинен бути трішки актором: уміти себе правильно поводити, підбирати слова. Тому, мабуть, усім перед тим як стати перекладачем, варто було б спробувати себе хоч трохи як актором”.

„Після цього експерименту в мене виникла особлива любов до театру. Можливо, я навіть спробую брати участь у театральних гуртках”

„І ми значно активніше стали відвідувати театр”

„В мене з’явився більший інтерес до художнього перекладу як такого. Почала замислюватись над тим, щоб зупинитися на цьому і в своїй спеціалізації”.

„Власний словник збагатився. Це добре – зайвих знань не буває ніколи, навіть у такій сфері”.

Запросили львівські студенти на свою прем’єру й автора. Щоправда, жодної відповіді на їх лист від Петера Гандке наразі не надійшло. Подейкують, останнім часом літератор неохоче зустрічається і з акторами, і з публікою, котру свого часу так натхненно облаяв.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW