Заявку офіційної Барселони, як і очікувалося, було відхилено абсолютною більшістю голосів іспанського парламенту у вівторок, 8 квітня. Після семигодинних обговорень законодавці проголосували проти сепаратистського референдуму 299 голосами, підтримали плани каталонців лише 47 депутатів, передає агентство Reuters.

Проти проведення волевиявлення, яке мало би відбутися у листопаді цього року, свої голоси віддали як правлячі консерватори із Народної партії, так і найбільша опозиційна фракція партії соціалістів. Не підтримали заявку Барселони і депутати центристського Об'єднання за прогрес і демократію.

"Можливо, я вірю в Каталонію більше, ніж ви. Я люблю Каталонію так, як люблять своє", - сказав під час дебатів іспанський прем’єр Маріано Рахой. Він наголосив на тому, що розділеними програють обидві сторони дискусії, тоді як разом виграють всі: "Я не можу уявити собі Іспанію без Каталонії чи Каталонію поза Європою".

Натомість у Барселоні вже заявили, що відступати від планів щодо незалежності не збираються. "Вони бояться голосування каталонців. Деякі спробують представити сьогоднішнє рішення як кінець історії. Та як президент Каталонії заявляю, що це не так!" - сказав у свої промові каталонською мовою каталонський президент Артур Мас. За його словами, каталонські юристи наразі займаються пошуком іншого легального шляху продовження консультацій з Мадридом щодо питання проведення референдуму.

Іще раніше Мас пригрозив у випадку негативного результату голосування у парламенті Мадрида достроковими виборами, котрі можуть призвести до "одностороннього проголошення незалежності" регіону. Однак експерт берлінського фонду "Наука і політика" Кай-Олаф Ланґ вважає такий сценарій нереалістичним. "У разі відмови, найбільш ймовірним я вважаю пошук у Барселоні альтернативи, яка би уможливила волевиявлення каталонських виборців", - заявив аналітик в інтерв’ю Deutsche Welle.

Опитування замість референдуму?

Кай-Олаф Ланґ припускає, що після літніх канікул каталонський парламент ухвалить закон про всенародне опитування, котре фактично матиме такий самий ефект, як і референдум. При цьому ймовірність відхилення опитування як такого, що суперечить конституції, все ж є високою. Адже згідно з іспанською конституцією референдум може бути призначений лише центральним урядом у Мадриді.

Після відхилення народного опитування на Каталонію урешті-решт можуть очікувати нові вибори, вважає експерт. Однак цьому, за словами Ланґа, передуватиме "доволі тривалий процес". На його думку, референдуму цього року очікувати не варто. Водночас компроміс із Мадрида - наприклад, стосовно бюджетного регулювання або ж незалежності регіону - міг би сприяти зменшенню напруги. Питання лише в тому, коли настане такий момент, після якого проводити переговори щодо подібних питань стане занадто пізно, заявляє експерт.

Регіональна ідентичність

Конфлікт довкола можливої незалежності Каталонії тліє вже тривалий час. Дотепер його кульмінацією були протестні настрої 2012 року. Під гаслом "Каталонія, нова країна у Європі" на вулиці тоді вийшло більше мільйона громадян. Минулоріч сотні тисяч каталонців взялися за руки та об'єдналися у живий ланцюг завдовжки у вражаючі 400 кілометрів. За їхнім прикладом широка більшість владних та опозиційних партій автономної області під час останньої передвиборної кампанії у регіоні підтримала ідею референдуму. Більшість у парламенті Каталонії виступає не лише за ініціативу проведення референдуму, але й за вимогу незалежності.

Згідно з опитуваннями каталонського інституту дослідження громадської думки Centre d'Estudies d'Opinió, ідея незалежності користується підтримкою більшості і серед населення регіону. За його даними, 49 відсотків каталонців вважають, що упродовж наступних років регіон має проголосити незалежність від Іспанії. Ще 19 відсотків виступають "радше за". При цьому більше половини населення регіону відчувають себе каталонцями і лише 38 відсотків - одночасно і каталонцями, і іспанцями. "Прикметно те, що у тому числі велика кількість мігрантів у другому поколінні відчуває себе каталонцями", - відзначає Йорґ Мозе, котрий вивчав цю тему в університеті Мюнстера.

До незалежності прагнуть багато регіонів

Гордість каталонців дуже пов’язана із розвитком їхнього регіону за останній час. У 1970 роках Каталонія приваблювала багатьох іспанців робочими місцями та вищими заробітками. Каталонська промисловість і нині надзвичайно успішна. Хоч у цьому регіоні живуть лише 16 відсотків населення Іспанії, однак він забезпечує близько п’ятої частини ВВП країни і чверть усього іспанського експорту. Однак унаслідок перерозподілу фінансів кошти із Каталонії спрямовують на користь бідніших регіонів, а часом і на користь інших багатих регіонів Іспанії. Багато каталонців уже тривалий час критикують високі відрахування до Мадрида.

Зі своїм бажанням незалежності Каталонія у Європі не єдина: відділитися хочуть передусім економічно сильні регіони, як, наприклад, Південний Тіроль в Італії або Фландрія у Бельгії. Часто такі регіони субвенціонують економічно слабші регіони країни. Економічна криза лише посилила їхнє прагнення до незалежності.

Однак на думку Йорґа Мозе, економічні причини не є для каталонців визначальними. За словами експерта, для багатьох жителів Каталонії "важлива їхня регіональна чи національна ідентичність, незалежно від грошей".