Теракт в Ірані: загинули десятки "вартових революції"
Олена Губар
13 лютого 2019 р.
Внаслідок вибуху в іранській провінції Систан і Белуджистан загинули щонайменше 27 членів "Корпусу вартових Ісламської революції". Відповідальність за теракт взяло на себе сунітське угрупування "Джаіш аль-Адл".
На місці скоєння теракту в ІраніФото: FARS
Реклама
Щонайменше 27 військових "Корпусу вартових Ісламської революції" загинули внаслідок теракту, вчиненого у середу, 13 лютого, в іранській провінції Систан і Белуджистан на південному сході країни, повідомляє агентство новин Reuters з посиланням на місцеву агенцію Tasnim. Раніше йшлося про 20 загиблих та 20 поранених. Тим часом іранська агенція Fars повідомила про 41 загиблу особу внаслідок теракту, за її даними серед жертв є цивільні.
Напад був скоєний терористом-смертником на дорозі між містами Хаш та Захедан. У "Корпусі вартових" повідомили, що група військових поверталася з кордону, коли начинену вибухівкою вантажівку підірвали біля їхнього автобуса.
Відповідальність за теракт взяло на себе сунітське джихадистське угруповання "Джаіш аль-Адл", повідомила агенція Fars. Офіційний Тегеран вважає це угруповання терористичним. Воно складається з колишніх членів сунітської екстремістської групи "Джундалла", яка діяла у провінції до 2010 року.
Речник міністерства закордонних справ Ірану Бахрам Гасемі пообіцяв, що влада відповість на цю атаку. "Самовіддані військові і розвідка (…) помстяться за кров мучеників, які загинули у цьому інциденті", - заявив він.
"Корпус вартових Ісламської революції" офіційно є частиною збройних сил Ірану. Це військово-політичне формування створене в 1979 році для "захисту завоювань Ісламської революції". У жовтні 2017 року США включили "Корпус вартових Ісламської революції" до санкційного списку осіб і організацій, які здійснюють терористичну діяльність, або надають підтримку терористам.
Іран охопили протести
В Ірані відбуваються найбільші акції протесту з 2009 року. Демонстранти вийшли на вулиці через незадоволення зростанням цін та зовнішньою політикою влади.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Найбільші протести з 2009 року
В іранських містах тривають акції протестів, що розпочались 28 грудня. Нинішня хвиля демонстрацій - найбільша з 2009 року, коли протестувальники висловлювали незадоволення перемогою Махмуда Ахмадінежада на президентских виборах.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Незадоволення високими цінами та політикою
У перший день протестів, 28 грудня, вуличні акції у місті Мешхеді на північному сході Ірану переросли у зіткнення демонстрантів з поліцією, не менше 50 людей були затримані. Протестувальники висловлювали незадоволення зростанням цін, безробіттям, а також зовнішньою політикою країни, що призводить до санкцій проти Ірану.
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Протести у Тегерані
29 грудня влада Ірану застерегла людей від участі у подальших акціях, особливо у столиці країни. Однак вже 30 грудня мітинг у Тегерані влаштувала група студентів. Вони скандували "Ні Газа, ні Ліван, життя віддам за Іран" і виступали проти того, що уряд витрачає кошти на підтримку проіранських угруповань на Близькому Сході, а не на розвиток власної країни.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Сотні затриманих
На вуличних акціях у Тегерані уже в перші дні затримали 200 осіб, 40 з яких влада вважає "ватажками незаконних зібрань". Тепер на них чекає суд. За офіційними даними, дев'ять з десяти затриманих - молодше 25 років.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Перші загиблі
На антиурядових демонстраціях 30 грудня в місті Доруд на заході Ірану загинули два демонстранти. Місцева влада запевняє: поліція не має відношення, є "докази" того, що в смертях винні бойовики екстремістської "Ісламської держави".
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Telegram та Instagram - заблокували
В останній день 2017 року в Ірані заблокували соцмережу Instagram та месенджер Telegram. Рішення влада пояснила потребою "підтримувати мир та безпеку громадян". Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що блокування програми обміну повідомленнями викликано відмовою його компанії закрити канали зв'язку для протестувальників.
Фото: Getty Images/AFP/A. Kenare
Роухані: В Ірані кожен має право на власну думку
Президент Ірану Хасан Роухані на засіданні уряду 31 грудня засудив насильство та закликав створювати "можливості для законної критики та протестів". За його словами, Іран - вільна країна, де кожен має право на власну думку.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Salemi
Поява політичних слоганів
Попри те, що протести почалися з економічних причин, на вулицях Ірану вже лунають і політичні лозунги. Зокрема антиклерикальні - на фото розірваний плакат з зображенням глави теократичного режиму, Верховного лідера Ірану, аятолли Хаменеї. Кричать також і "Слався Реза-Шах" - монарх Ірану в 1925-1941 році, чию династію Пехлеві повалив аятолла Рухолла Хомейні, перший лідер ісламської республіки.
Число жертв протестів продовжує зростати. Лише 2 січня офіційно відомо про загибель одного вартового революції, одного поліцейського, одного випадкового перехожого та шістьох демонстрантів. Загалом ідеться вже про не менше 21 загиблого за останні дні.
